Предметний зміст художнього тексту: від феноменології до мереології

Ihor Yudkin-Ripun Інститут культурології Національної академії мистецтв України, м. Київ. ORCID ID 0000-0002-4616-302X DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-20-2021-2.22-34 Ключові слова: анафора, референція, репліка, деталь, ейдетика, об’єктивація, дистанція. Анотація. Семантика тексту досліджується на основі суб’єктно-об’єктних зворотних зв’язків, де предметне поле реконструюється з ейдетичних образів інверсією їхніх внутрішніх відношень. Пріоритет належить внутрішньому світові тексту, а об’єктне поле визначається історичною конкретикою…Continue reading Предметний зміст художнього тексту: від феноменології до мереології

Евристика та ейдетика у феноменології культури

УДК 316:303.446.2:130.2 Ihor YudkinІнститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.ORCID 0000-0002-4616-302X DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-18-2020-2.8-22 Ключові слова: парцеляція, циклізація, дистанція, рефлексія,прототип, автоматизм, інтуїціоністська логіка, суб’єктна перспектива. Анотація. Ейдетичні абстракції, засновані на індивідуації, та евристичні програми перевірки гіпотез постають як форми інтенціональної рефлексії, що розвивається в інтуїтивному мисленні.Вихідну точку цього розвитку становить парцеляція текстів культури, встановлення відношення «ціле…Continue reading Евристика та ейдетика у феноменології культури

Система сакральних образів української культури. Світлана Оляніна. Український іконостас: символічна структура та іконологія. Київ: Артек 5, 2019. 400 с.

УДК 7.038.531:7.075 Ihor YudkinІнститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.ORCID 0000-0002-4616-302X DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-18-2020-2.185-187 Біографія автора. Юдкін Ігор Миколайович, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, провідний науковий співробітник Інституту культурології Національної академії мистецтв України, Київ.dr.iyudkin@gmail.com Повний текст рецензії. Іконопис як особливий різновид творчості спирається на низку мовчазних передумов. Насамперед, ікона у своїй осно­ві — це…Continue reading Система сакральних образів української культури. Світлана Оляніна. Український іконостас: символічна структура та іконологія. Київ: Артек 5, 2019. 400 с.

Феноменологічна інтуїція в мистецькій інтерпретації історії

УДК 316:303.446.2:130.2 Ihor Yudkin Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ. ORCID 0000-0002-4616-302X DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-17-2020-1.8-18 Ключові слова: епоха, епізод, можливі світи, тотальність, ейдетика, циклізація, діагоналізація, інтенція. Анотація. Логіка інтуїціонізму, розроблена на основі феноменології як альтернатива формальній логіці, виявляє спільні риси з ейдетичною редукцією, створюючи умови для побудови ейдетичних образів. В основі інтуїції лежить відношення «частини…Continue reading Феноменологічна інтуїція в мистецькій інтерпретації історії

Феноменологія як методологія історичної поетики

Юдкін Ігор Миколайович
Феноменологія як метод виявлення сутності за зовнішністю спостережених явищ знаходить широке застосування в різних галузях знання. У біології вона стає основою діагностики та філогенетики. Різні її аспекти застосовуються в гуманітарних науках, насамперед у психології, однак бракує її підходу в історії культури. Ефективність для історичних досліджень виявляють визначення феномену та епіфеномену як підстави для розумового експерименту. Феноменологічний принцип активності суб’єкта дозволяє сформулювати вчення про інтенціональну рефлексію як знаряддя виявлення цілей в конфліктних ситуаціях.

Міфологія і евристика в теорії інтерпретації

УДК 316:303.446.2:130.2 Ihor Yudkin Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ. ORCID 0000-0002-4616-302X DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-15-2019-1.29-40 Ключові слова: теоретична фікція, абсурд, кодекс, експеримент, синкретизм, герменевтичне коло, метонімія, казуїстика, робоча гіпотеза. Анотація. Запропоновано обмежене визначення міфу як необхідного щаблю розвитку абстрактного мислення на основі інтерпретації синкретичної мовної багатозначності через метонімічне її розшарування на явні й приховані значення…Continue reading Міфологія і евристика в теорії інтерпретації

Інтенція, ідіоматика, міф: до морфології драми

Юдкін Ігор Миколайович
Анотація.
Чинники цілісності тексту як ідеального об’єкта найповніше виявляються в драмі, де події подаються як діегезис, через опосередкування внутрішнім світом суб’єктів, так що текст будується як “комунікація про комунікацію”, повідомлення про повідомлення учасників дії. Стан невизначеності (антиемфаза) актуальних суб’єктно-предикатних відношень визначає можливості герменевтичної та евристичної інтерпретації як джерело формування ідіоматики. Драма становить автореферентний текст, замкнений між учасниками комунікації, і розгортається як відгадування загадок, спрямоване до розкриття обставин (анагнозису). Категорії метаморфози й катастрофи, спільні для драми й міфу, забезпечують розвиток їхніх взаємин, започаткованих у барокову епоху.

Логіка морфологічного аналізу тексту в практиці інтерпретації

УДК 316:303.446.2:130.2 Ihor YudkinІнститут культурології Національної академії мистецтв України, КиївORCID 0000-0002-4616-302X Ключові слова: інваріант, ідентифікація, індивідуація, катехізис, дистанція, симетрія, суб’єктна перспектива, предикатна ієрархія. Анотація. З позицій морфологічного підходу вихідний крок інтерпретації тексту становить герменевтична процедура виявлення взаємозалежності цілого та частин через перетворення тексту в своєрідний катехізис — чергування питань і відповідей. Текстові завжди притаманні неповнота…Continue reading Логіка морфологічного аналізу тексту в практиці інтерпретації

Морфологічні характеристики абстрагування в художньому тексті

Юдкін Ігор Миколайович
Анотація. Давня проблема художнього абстрагування привертає увагу в світлі нових синтаксичних концепцій суб’єктної перспективи та предикатної ієрархії. Витоки абстрагування містяться в принципі активності, а моторика стає формою художнього мислення. Багатофункціональність становить джерело розвитку узагальнень, а розподіл міри абстрактності в тексті змінюється з інтерпретацією і тлумачиться як евристичний процес, від ескізів до репетиційних проб як “функціональних органівˮ, що виникають і зникають у житті тексту як організму.