ЗМІСТ.
Культурологічна думка: збірник наукових праць. К.: Інститут культурології Національної академії мистецтв України, 2019. № 16. 188 с.
Категорія: Том 16 № 2 (2019)
Культурологічна думка, Том 16 № 2 (2019)
Генетичні витоки світоглядних детермінант культурних практик ненасилля
Судакова Валентина Миколаївна
Анотація. У статті здійснено концептуальний аналіз генетичних витоків світоглядних детермінант культурних практик ненасилля шляхом оцінки інтелектуальних здобутків давньокитайської та давньоіндуїстської філософсько-релігійних систем, у яких була висунута, аргументована та використана ідея ненасилля, з якої почалася її змістовна історична еволюція.
Феноменологія як методологія історичної поетики
Юдкін Ігор Миколайович
Феноменологія як метод виявлення сутності за зовнішністю спостережених явищ знаходить широке застосування в різних галузях знання. У біології вона стає основою діагностики та філогенетики. Різні її аспекти застосовуються в гуманітарних науках, насамперед у психології, однак бракує її підходу в історії культури. Ефективність для історичних досліджень виявляють визначення феномену та епіфеномену як підстави для розумового експерименту. Феноменологічний принцип активності суб’єкта дозволяє сформулювати вчення про інтенціональну рефлексію як знаряддя виявлення цілей в конфліктних ситуаціях.
Іконостас як образ райського саду
Анотація. Архітектурно-пластична організація іконостасів другої половини XVII – першої половини XVIII ст., характерною ознакою яких є підвищення ярусів ікон у центральній частині й багате декорування рослинною орнаментикою, формувалася як візуалізація образу райського саду – одного з двох уявлень про образ Царства Небесного.
Нові ролі людини на тлі сучасного простору екрана
Міщенко Марина Олексіївна
У статті досліджено проблематику, пов’язану з визначенням змісту та сутності ролі, здійсненням класифікації найбільш типових ролей, які людина обирає для себе в межах віртуального простору екрана.
Дадаїзм у динаміці розвитку європейського авангардизму
УДК 7.037 Olena Onishchenko Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Київ. ORCID 0000-0002-7118-3276 DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-16-2019-2.54-62 Ключові слова: авангардизм, дадаїзм, сюрреалізм, політико-ідеологічний фактор, естетика. Анотація. У статті сконцентровано увагу на історії розвитку та утвердження на європейських культурних теренах дадаїзму — впливового художнього напряму, який стояв біля джерел авангарду. Спираючись на хронологічний…Continue reading Дадаїзм у динаміці розвитку європейського авангардизму
Кінопроцес як приклад колективної творчості: від діалогізму та спілкування до самовияву
Анотація. У статті, спираючись на загальні обриси проблеми творчості, яка від 70-х років хх ст. досить виразно представлена в українській гуманістиці, окреслено специфіку кінопроцесу, який атрибутується як приклад більш складного – порівняно з театром – типу колективної творчості.
Теоретичний потенціал «принципів мистецтва» Р. Дж. Коллінгвуда: досвід сучасної інтерпретації
Тернова Марина Володимирівна
Анотація. У статті, спираючись на монографію Р. Дж. Коллінгвуда «Принципи мистецтва» (1938), реконструйовано теоретичний простір тогочасної англійської гуманістики.
Сучасні моделі міжкультурної комунікації: від модерну до постмодерну, від постмодерну до неомодерну
Анотація. У статті здійснено компаративний аналіз трьох ключових моделей міжкультурної комунікації, що склалися в сучасному культурологічному дискурсі: діалогічної, феноменологічної, критичної. Перша ідентифікована як модерна, друга – як постмодерна, третя – як неомодерна.
Транскультурність як сучасний науковий концепт у міждисциплінарному науковому просторі
Анотація.
У статті виокремлюються три головних напрями розвитку концепції транскультурності в сучасному науковому дискурсі. Перший напрям продовжує традиції класичної німецької філософії культури, саме він формується в працях сучасного філософа Вольфганга Велша, який пропонує замість неокантіанського та гердерівського поняття «культура» використовувати концепт «транскультурність», що, на його думку, дозволить вирішити головне питання сучасної культурології: як можливо вивчати культури, що постійно трансформуються та змінюються, перетікаючи одна в іншу. Другий напрям досліджень транскультурності пов’язано з ідеологічними суперечками неолібералів та постколоніалістів. Третій напрям дослідження є суто практичним, допомагає вирішенню проблем транскультурних комунікацій у сфері бізнесу. Подальший розвиток дослідження буде пов’язаний зі спробою утворення міждисциплінарної теорії транскультурності як багатоманітного процесу трансформації головних форм та практик сучасної культури глобального суспільства, у якій би дістали подальшого розвитку теоретичні концепти для поєднання загальних напрямів дослідження транскультурності.