Постсучасна особистість: онтологічна залежність від себе

Автори: Чміль Ганна Павлівна, Корабльова Надія Степанівна.
Анотація.
У статті аналізуються чинники онтологічної залежності та конструювання/деконструювання власного буття сучасною людиною як залежність від себе. Результатом цих процесів стає підміна справжності та ціннісного особистісного самовизначення людини імітацією та симулякризацією в різноманітних формах: аватаризацією, іміджами, масками у віртуальній реальності. За цих умов онтологічна залежність від себе не може мати підстав, бо підставою є сама особистість.

Інтенція, ідіоматика, міф: до морфології драми

Юдкін Ігор Миколайович
Анотація.
Чинники цілісності тексту як ідеального об’єкта найповніше виявляються в драмі, де події подаються як діегезис, через опосередкування внутрішнім світом суб’єктів, так що текст будується як “комунікація про комунікацію”, повідомлення про повідомлення учасників дії. Стан невизначеності (антиемфаза) актуальних суб’єктно-предикатних відношень визначає можливості герменевтичної та евристичної інтерпретації як джерело формування ідіоматики. Драма становить автореферентний текст, замкнений між учасниками комунікації, і розгортається як відгадування загадок, спрямоване до розкриття обставин (анагнозису). Категорії метаморфози й катастрофи, спільні для драми й міфу, забезпечують розвиток їхніх взаємин, започаткованих у барокову епоху.

Про так звані інституційні та самоорганізаційні засади культуротворення

Безклубенко Сергій Данилович
Анотація.
Дослідження розглядає історичні витоки інституційних і самоорганізаційних засад культуротворення та їх модернізацію на сучасному етапі. Проаналізовані передумови виникнення інституційних та самоорганізаційних форм культури. Розглянуто “діалектику” взаємин “самоорганізації”, процесу становлення і його розвитку як окремого явища, та “інституалізацію” — як проміжного, коли не кінцевого результату процесу самоорганізації. У статті розкривається “природа” культуротворення як спонтанного процесу самоорганізації суспільства, у якому формування інституцій являє собою лише “момент” цієї самоорганізації. Відслідкований процес інституалізації як один з “моментів” самоорганізації та виявлений характер впливу інституцій на перебіг цього процесу.

Міфічні сюжети: досвід кіноінтерпретації

Кохан Тимофій Григорович
Анотація.
У статті відтворений досвід кіноінтерпретації “міфічних сюжетів”. Показано як вплив теоретичних традицій осмислення широкого кола проблем, пов’язаних з міфом, так і сучасних наукових розвідок на естетико-художню практику мистецького втілення “міфологічної думки”. Наголошено на фактах активного використання “міфічних сюжетів” у світовій літературі першої половини ХХ століття й виявлено специфіку підходу до їхньої інтерпретації у логіці літературної творчості. Визначено, що трансформація “міфічних сюжетів” у простір кінематографу — фактично — співвідносна з історією цього виду мистецтва. Підкреслено самобутність виражальних засобів, якими володіє кіномистецтво в процесі відтворення образів “міфічних” героїв на екрані.

Акторська уява як складова творчого процесу перевтілення

Хлистун Олена Сергіївна
Анотація. Уява конструюється із мислення й бачення людини, що одночасно або почергово охоплюють її свідомість. В акторській професії домінує емоційний зв’язок між діяльністю уяви й актом перевтілення. Акторським матеріалом для впізнання колишніх дій в уяві служить мислене тіло персонажа, а також його дії, поведін-ка, міміка, мовлення, загалом фізика. Уява актора опирається на пам’ять, на її дані, комбінуючи з них необхідні для ролі поєднання. Особливістю акторської уяви є творчий досвід актора, а не його особистий. Уява актора виконує вибіркову функцію. Актор в уяві працює над тими рисами та елементами персонажа, які мають зна-чення для його майбутнього втілення. Актор звертається до уяви на перед-виражальному етапі творчості та на спеціальних тренажах уяви. Уява функціонує на підготовчому аналітичному етапі ролі як накопичення колишніх емоційних слідів. У процесі ж втілення ролі, завдяки майстерності актора, ці сліди оживають, що призводить до акту перевтілення в ролі.

Національна самосвідомість у контексті мультикультурних практик в Україні

УДК 008:351.858 Tetiana Yereskova ORCID 0000-0001-7011-9590 DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-14-2018-2.60-67 Київський національний економічний університетімені Вадима Гетьмана, Київ. Ключові слова: мультикультуралізм, соціальна реальність, мультикуль-турні практики, національна самосвідомість. Анотація. У цій статті досліджуються основні тенденції зміни на-ціональної самосвідомості внаслідок глобального мультикультуралізму. Ви-значаються можливі варіанти прояву національної самосвідомості в укра-їнському соціумі в контексті мультикультурних практик. Стверджується, що національна самосвідомість може…Continue reading Національна самосвідомість у контексті мультикультурних практик в Україні

Східні мотиви в естетиці нового театру Гордона Крега

УДК 792.03.07:82-2 Violeta Demeshchenko Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ. ORSID 0000-0001-8296-4628 DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-14-2018-2.68-78 Ключові слова: театр, режисура, вистава, східний театр, ак-тор, акторська техніка, графіка, японська гравюра, сценографія, символізм, маріонетка, маска. Анотація. Стаття є спробою переосмислення творчості відомого англійського режисера, художника, сценографа й журналіста Гордона Крега, який у своїй професійній діяльності віддавав перевагу традиціям…Continue reading Східні мотиви в естетиці нового театру Гордона Крега

Homo manifestans, або мистецька інтерпретація суспільних зрушень початку ХХІ століття

UDC 008 Oleksandr Butsenko Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ. ORCID 0000-0001-6236-0907 DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-14-2018-2.79-86 Ключові слова: інтерпретація соціального контексту, колективний образ, солідарність, протестний рух “люди на вулиціˮ, простір-час. Анотація. У статті розглядається взаємозвʼязок між різними методами пізнання сучасного світу й процесів, що відбуваються в ньому, зокрема, суспільних зрушень початку XXI століття, які досліджуються за…Continue reading Homo manifestans, або мистецька інтерпретація суспільних зрушень початку ХХІ століття

Реаліті-шоу: всередині зображення

УДК 7.097:654.17 Olha Hrabarchuk Київський університет культури, Київ. ORCID 0000-0003-1339-817X DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-14-2018-2.87-93 Ключові слова: телебачення, реаліті-шоу, масова культура, референт, гіперреальність. Анотація. Стаття присвячена аналізу популярного телевізійного феномену — реаліті-шоу. Виявлені типи для реаліті-шоу українського виробництва за змістом сюжету, деякі з них побудовані на конкурсній основі. Окремо стоять професійні та інтелектуальні конкурси. Популярність реаліті-телебачення вкладається в…Continue reading Реаліті-шоу: всередині зображення