Акторська уява як складова творчого процесу перевтілення

УДК 792.028

Olena Khlystun

Київський національний університет культури і мистецтв, Київ.

ORCID 0000-0002-1764-6559

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-14-2018-2.52-59

Ключові слова: уява, емоційний зв’язок, творча діяльність, творчий досвід актора, перевтілення.

Анотація. Уява конструюється із мислення й бачення людини, що одночасно або почергово охоплюють її свідомість. В акторській професії домінує емоційний зв’язок між діяльністю уяви й актом перевтілення. Акторським матеріалом для впізнання колишніх дій в уяві служить мислене тіло персонажа, а також його дії, поведін-ка, міміка, мовлення, загалом фізика. Уява актора опирається на пам’ять, на її дані, комбінуючи з них необхідні для ролі поєднання. Особливістю акторської уяви є творчий досвід актора, а не його особистий. Уява актора виконує вибіркову функцію. Актор в уяві працює над тими рисами та елементами персонажа, які мають зна-чення для його майбутнього втілення. Актор звертається до уяви на перед-виражальному етапі творчості та на спеціальних тренажах уяви. Уява функціонує на підготовчому аналітичному етапі ролі як накопичення колишніх емоційних слідів. У процесі ж втілення ролі, завдяки майстерності актора, ці сліди оживають, що призводить до акту перевтілення в ролі.

Біографія автора.

Хлистун Олена Сергіївна, кандидат мистецтвознавства, доцент, Київський національний університет культури і мистецтв, Київ.

with_joy@ukr.net

Література:

Барба Е. Паперове каное / пер. з англ. Миколи Шкарабана. Львів : Літопис, 2001. 288 с.

Барнич М. М. Майстерність актора: техніка “обмануˮ: навч. посіб. вид. 2-е випр. та доп. Київ : Ліра-К, 2016. 304 с.

Бутенко Э. Сценическое перевоплощение. Теория и прак­тика. 3-е издание. Москва : ВЦХТ (“Я вхожу в мир искусствˮ), 2007. 197 с.

Грачева Л. В. Актерский тренинг: теория и практика. Санкт- Петербург : Речь, 2003. 168 с.

Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменоло­гической философии / пер. с нем. А. В. Михайлова. Москва : Дом интеллектуальной книги, 1999. Т. 1. 332 с.

Захава Б. Е. Мастерство актера и режисера. Москва : Искус­ство, 1978. 236с.

Менегетти А. Кино, театр, бессознательное : пер. с итал. Москва : ННБФ “Онтопсихология”, 2001. 384 с.

Мерло-Понті М. Феноменологія сприйняття / пер з фр. О. Йосипенко. Київ : Укр. центр духовної культури, 2001. 552 с.

Роменець В. А. Психологія творчості. вид. 3-є, доп. Київ : Либідь, 2004. 228 с.

Рибо Т. Болезни личности. Минск : Харвест, 2002. 778 с.

Станіславський К. С. Робота актора над собою. Київ : Мистецтво, 1953. 670 с.

Чехов М. Литературное наследие : в 2-х томах. Москва : Искусство, 1986. Т. 2. 559 с.

Якобсон П. М. Психология сценических чувств актера. Москва : Художественная литер., 1936. 214 с.

Версія статті у PDF (українська).

Опубліковано: 22 kbcnjgflf 2018 року.

Том 14 № 2 (2018)

Розділ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ.