Евристика та ейдетика у феноменології культури

УДК 316:303.446.2:130.2

Ihor Yudkin
Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.
ORCID 0000-0002-4616-302X

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-18-2020-2.8-22

Ключові слова: парцеляція, циклізація, дистанція, рефлексія,
прототип, автоматизм, інтуїціоністська логіка, суб’єктна перспектива.

Анотація. Ейдетичні абстракції, засновані на індивідуації, та евристичні програми перевірки гіпотез постають як форми інтенціональної рефлексії, що розвивається в інтуїтивному мисленні.
Вихідну точку цього розвитку становить парцеляція текстів культури, встановлення відношення «ціле — частини», що переходить у відношення «внутрішнє — зовнішнє» та «текст — епоха», де визначальним стає принцип активності суб’єкта та внутрішньої перебудови тексту в рефлексії. Узаємини ейдетики та евристики виявляються в хронотопі тексту, зокрема, у побудові глибини в площинному зображенні як моделі пізнання історичних реалій, не даних у безпосередньому спостереженні. Модель лабіринту, за якою здійснюється евристичний пошук, визначає його будову як послідовність виборів альтернатив, де відбувається неперервна корекція гіпотез. Передумови розвитку евристичних програм становлять амбівалентність, неозначеність ейдетичних образів та самозаперечення автоматизму риторичних конвенцій. Завдяки евристиці знаходяться прототипи епохи для ейдетичних образів тексту. Прототипи постають як ейдетичні абстракції особистісних характерів, призначені, зокрема, для сценічної інтерпретації. Циклізація тексту становить необхідну умову творення та опосередкування його дистанції до історичних реалій, від замкнених епізодів до епохи.

Біографія автора.

Юдкін Ігор Миколайович, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, провідний науковий співробітник Інституту культурології Національної академії мистецтв України, Київ.
dr.iyudkin@gmail.com

Література:

Айхенвальд, Ю. А. (1977). Остужев. Москва: Искусство. (Жизнь в искусстве). 264 с.  

Альтшуллер, Г. С. (1973). Алгоритм изобретения. Изд. 2-е, испр. и допл. Москва: Московский рабочий. 296 с. 

Арнхейм, Р. (1973). Визуальное мышление. Зрительные образы. Феноменология и эксперимент. Сборник переводов. Ч. 1. Душанбе: Таджикский гос. университет. С. 8–98. 

Арнхейм, Р. (1976). Искусство и визуальное восприятие. Москва: Прогресс. 392 с. 

Белецкий, А. А. (1972). Лексикология и теория языкознания (ономастика). Киев: Изд. Киевского университета. 212 с.  

Бройтман, С. Н. (2004). Историческая поэтика. Теория литературы в 2 т. Под ред. Н. Д. Тамарченко. Т. 2. Москва: Academia. 362 с.  

Бур, М., & Иррлиц, Г. (1978). Притязания разума. Из истории немецкой классической философии литературы. Москва: Прогресс. (Общественные науки за рубежом. Философия). 328 с.  

Грегори, Р. Л. (2003). Разумный глаз.  Изд. 2-е. (1-е изд. 1979). Москва: Едиториал URSS. Редактор Р. Дубровская. Перевод с английского А. И. Когана. 240 с.  

Денисов, Э. (1972). Композиционный процесс и возможности его формализации при исследовании. Точные методы и музыкальное искусство. Ростов на Дону: Изд. Ростовского университета. С. 12–18.

Китаев-Смык, Л. А. (2007). Факторы напряженности творческого процесса. Вопросы психологии. № 3. С. 69–82.

Кнебель, М. О. (1961). О действенном анализе пьесы и роли. Москва: Искусство. 132 с.

Кнебель, М. О. (1967). Вся жизнь. Москва: Всероссийское театральное общество. 588 с.

Корчежинская, В. И., Кузьмина, Т. В., & Маляревский А. Л. (1980). Изучение структуры нарушения слухоречевой памяти. Психологический журнал. № 5. С. 82–92

Костандов, Э. А. (1983). Функциональная асимметрия полушарий мозга и неосознаваемое восприятие. Москва: Наука. 172 с.

Левашов, О. В. (1981). О различии в принципах переработки зрительной информации в правом и левом полушариях головного мозга. Проблемы управления в технике, экономике и биологии. Москва: Наука. С. 207–212.  

Лейдерман, Н. А. (2010). Теория жанра. Исследования и разборы. Екатеринбург: Уральский гос. пед. институт. 900 с. 

Лурия, А. Р. (1994). Маленькая книжка о большой памяти. Москва: Эйдос. Изд. 2-е. (Изд. 1-е 1965). 102 с.

Мочалов, Л. В. (1979). О систематике типов пространственного построения картины. Советское искусствознание 78. Вып. 2. Москва: Советский художник. С. 295–314. 

Некрасова, Е. А. (1984). Неосуществленный замысел 1920-х годов создания Symbolarium’а (словаря символов) и его первый выпуск «точка». Памятники культуры. Новые открытия. Письменность. Искусство. Археология. 1982. Ленинград: Наука. С. 99–115. 

Раушенбах, Б. В. (1980). Пространственные построения в живописи. Очерк основных методов. Москва: Наука. (АН СССР. ВНИИ Искусствознания Министерства культуры СССР). 288 с. 

Раушенбах, Б. В. (1986). Системы перспективы в изобразительном искусстве. Общая теория перспективы. Москва: Наука. 156 с.  

Ротенберг, В. С. (1980). Слово и образ: проблема подтекста. Вопросы философии. № 4. С. 152–155. 

Серебрянников, О. Ф. (1970). Эвристические принципы и логические исчисления. Отв. ред. Бирюков, Б. В. Москва: Наука. 284 с.     

Слива, Т. В. (2014). Меронимы в составе ассоциативно-семантических групп. Науковий часопис Національного педагогічного університету. Сер. 9. Сучасні тенденції розвитку мов. В. 11. С. 223–227.

Улановский, А. М. (2010). Идеи феноменологической психологии в контексте современных теорий и представлений. Вопросы психологии. № 2. С. 20–30. 

Шоломий, К. М. (1969). О различии между эвристическими и неэвристическими программами. Вопросы психологии. № 3. С. 37–45.

Юдкін, І. (2019). Феноменологія як методологія історичної поетики. Культурологічна думка. № 16. С. 20–35. DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-16-2019-2.20-35

Юдкін, І. (2020 а). Феноменологічна інтуїція в мистецькій інтерпретації історії. Культурологічна думка. № 17. С. 8–18. DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-17-2020-1.8-18

Юдкін, І. (2020 б). Художні деталі в семантичному ритмі драматичного твору. Мистецтвознавство України. Т. 20. С. 280–287. DOI: https://doi.org/10.31500/2309-8155.19.2019.186016

Якобсон, В. П. (1987). Павел Самойлов. Сценическая биография его героев. Ленинград: Искусство, 206 с. 

Argyle, M. (1988). Bodily communication. 2nd ed. New York: Methuen. 364 p.

Gablick, Susan. (1976) Progress in Art. London: Thames and Hudson. 192 p.

Glowinski, M. (1975). On concretization. In: Graff, P., Krzemien-Ojak, S. (eds.). Roman Ingarden and Contemporary Polish Aesthetics. Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe. P. 33–45. 

Gostuski, D. (1968). Vreme umetnosti (prilog zasnivanju jedne opste nauke o oblicima). Beograd: Prosveta. 406 s.  

Ingarden, R. (1976). O poznawaniu dzieła literackiego. Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe. (Ingarden R. Dziela filozoficzne). 468 s. 

Markiewicz, H. (1975). Places of indeterminacy in literary work. In: Graff, P., Krzemien-Ojak, S. (eds.). Roman Ingarden and Contemporary Polish Aesthetics. Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe. P. 159–171.

Metzger, Wolfgang. (1975) Gesetze des Sehens. 3. Völlig neubearbeitete Auflage. (1. Aufl. 1936. 2-Aufl. 1953). (Senkenberg Buch Bd. 54). 676 s.  

Strzemiński, Wł. (1969). Teoria widzenia. Krakow: Wydawnictwo literackie. 256 s.

Yellott, John I., Jr. (1981). Binocular Depth Inversion. Scientific American. Vol. 245. July. N. 1. P. 118–125.

Версія статті у PDF (українська).

Опубліковано: 10 серпня 2020 року.

Том 18 № 2 (2020).

Розділ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ.