Процеси глобалізації та формування культурного простору: історіографічний аспект

Vasyl Sheiko

Харківська державна академія культури, м. Харків.

ORCID ID 0000-0002-3532-7439

DOI:

Ключові слова: культура, глобалізація, культурний простір, цивілізація, компаративістика, процеси глобалізаційних трансформацій, сучасна цивілізаційна спільнота, історіографія.

Анотація. Аналізуються нагальні проблеми глобалізаційних процесів сучасної цивілізації та формування культурного простору як такого. Водночас основна увага приділяється огляду літератури та джерел, автори яких, так чи інакше, торкаються вказаної тематики, та висвітленню можливостей культурологічної методології щодо дослідження глобалізаційних трансформацій і процесів творення культурного простору сьогоднішньої світової спільноти.

Визначається, що наявна криза наукових методологій наполегливо ставить перед дослідниками актуальне завдання продовження пошуків нових методів і принципів вивчення процесів глобалізації та формування культурного простору в добу цивілізаційної глобалізації. Означена проблема постає ще з більшою гостротою перед такою порівняно молодою науковою галуззю, якою є культурологія. У зв’язку з цим автор приділяє значну увагу методологічним можливостям культурологічної компаративістики, зокрема – застосуванню її для висвітлення процесів зародження та еволюції культурного простору в добу цивілізаційної глобалізації. Адже саме в культурному просторі маються наявні можливості функціонування різних культур різних епох, а культурний простір існує і проявляється як діюча система складових людської культуротворчої діяльності, поєднаної спільними фундаментальними цінностями.

Аналіз наявних джерел і літератури з проблем глобалізаційних процесів у перебігу формування культурного простору як такого свідчить, що саме методи й принципи компаративістики в межах культуротворчості етносів дає змогу подолати тенденції ізоляціонізму між різними народами та їхніми культурами, традиціями. За допомогою культурологічної компаративістики, її принципів та методів з’являється можливість вивчити ґенезу й показати еволюцію просторового поля культури, його змістовну складову, висвітлити процеси діалогу різних культур, формування глобалізаційної культури в межах певного культурного простору.

І, насамкінець, у статті зроблено спробу екстраполяції процесів глобалізації та формування культурного простору на матеріали розвитку культури України. Водночас основна увага приділяється взаємодії культури й економіки в останні роки розвитку незалежної України в процесі формування її культурного простору.

Біографія автора.

Шейко Василь Миколайович, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч мистецтв України, академік Національної академії мистецтв України, ректор Харківської державної академії культури, м. Харків.

rector-2@ic.ac.kharkov.ua

Література:

Ареф’єва, А. Ю. (2016). Глобалізація культури як предмет філософського аналізу. Гілея: науковий вісник: збірник наукових праць. (Вип. 107 (№4), с. 272–275). Київ: Видавництво «Гілея».

Ареф’єва, А. Ю. (2017). Глобалізаційні процеси в культурі сучасності. Гілея: науковий вісник: збірник наукових праць. (Вип. 116 (1), с. 185–189). Київ: Видавництво «Гілея».

Аттали, Ж. (1993). На пороге нового тысячелетия. Москва: Международные отношения.

Бабкін, В. О. (2018). Глобалізаційні культурні процеси та їх вплив на функціональне призначення національної культури. Мистецтвознавчі записки: збірник наукових праць. (Вип. 33, 55–62). Київ.

Бодрийяр, Ж. (2000). В тени молчаливого большинства, или Конец социального. Екатеринбург: Издательство Уральского университета.

Большаков, В. П. (2000). Своеобразие культуры Нового времени в ее развитии от Ренессанса до наших дней. Великий Новгород: Новгородский государственный университет.

Большаков, В. П. (2005). Провинциальность культурных пространств нынешней России. Культура российской провинции: прошлое, настоящее, будущее: материалы круглого стола. (С. 7). Санкт-Петербург.

Бродель, Ф. (2007). Материальная цивилизация, экономика и капитализм. Время мира. (Т. 1). Москва: Мир.

Валлерстайн, И. (1999). Глобализация как переходная эпоха? Взгляд на долгосрочное развитие мир-системы. (С. 127). Москва: Красные холмы.

Валлерстайн, И. (2001). Анализ мировых систем и ситуация в современном мире. (С. 208–226). Санкт-Петербург: Университетская книга.

Гриценко, О. А. (2017). Теоретичне осмислення культурного простору: попередні підсумки та прагматичні висновки щодо національного культурного простору України. Культурологічна думка: щорічник наукових праць. (№ 12, С. 30–55). Національна академія мистецтв України, Інститут культурології. Київ.

Гриценко, О. А. (2019). Моделі культурного простору та проблема ідентичності його елементів. Культурологічна думка: збірник наукових праць. (Випуск № 15, С. 66–82). Національна академія мистецтв України, Інститут культурології. Київ.

Гурко, Е. (1999). Тексты de-конструкции. Жак Деррида. Difference. Томск.

Гуссерль, Э. (1994). Феноменология внутреннего сознания времени (Т. 1). Собрание cочинений. Москва: Гнозис.

Делез, Ж. (1998). Логика смысла. Москва: Раритет; Екатеринбург: Деловая книга.

Деррида, Ж. (1999). Сhe cos’e la poesia. Логос, 6, 140–143.

Доманська, О. (2014). Концептуальне осмислення поняття «національний культурний простір». Науковий вісник Чернівецького університету. Філософія. (Вип. 706/707, С. 113–117).

Евстигнеев, В. Р. (1997). Валютно-финансовая интеграция в ЕС и СНГ: Сравнительный семантический анализ. Москва: Наука.

Захарченко, В. (2002). Суспільно-економічні трансформації і «Осьовий час» промислового розвитку. Вісник НАН України, 11, 17–28.

Иконникова, С. Н. (1977). Архитектоника культурного пространства. Философия культуры, Материалы 1-го Всероссийского философского конгресса. (С. 38–42). Санкт-Петербург.

Иконникова, С. Н. (1995). Культурология в системе гуманитарных наук: междисциплинарные взаимосвязи. Гуманитарий, 1, 73–83. Санкт-Петербург.

Иноземцев, В. Л. (2000). Приближение катастрофы. Свободная мысль – ХХІ, 12, 78–88.

Іванова, К. А. (2010). Культурні зміни в контексті глобалізації. Практична філософія, 4, 26–31.

Каган, М. С. (1995). Философия культуры. Становление и развитие. Санкт-Петербург.

Клочко, В. П. (2015). Глобалізація як фактор формування сучасного культурного простору в Україні. Культура і сучасність, 2, 23–29.

Клюева, Е. А. (2015). Историография культурного пространства. Вопросы культурологии, 1, 35–39.

Клюхина, А. И. (2010). Культура и образование в эпоху глобализации. Вестник Московского государственного университета культуры и искусств, 4, 40–44.

Колесников, А. С. (2003). Логика и методология философской компаративистики. Л. А. Вербицкая, В. В. Васильева, В. В. Козловский, & Н. Г. Скворцов (Ред.). Рабочие тетради по компаративистике. Вып. 8: Сравнительные исследования в политических и социальных науках. (С. 16). Санкт-Петербург: Социологическое общество имени М. М. Ковалевского.

Коржов, О. Ю. (2014). Трансформація культури в епоху глобалізації. Культура України: збірник наукових праць. (Вип. 44, С. 51–59). Міністерство культури України, Харківська державна академія культури. Харків.

Кочетов, Э. Г. (1999). Геоэкономика (Освоение мирового экономического пространства). Москва: Мир.

Кочетов, Э. Г. (2000). Глобальный мир: проблемы его постижения и выхода на новую модель. Общество и экономика, 11/12, 19–30.

Кравченко, О. В. (2014). Концептуальні моделі ідентифікації національного культурного простору України в сучасному публічному інтелектуальному дискурсі. Культура України, 47, 13–25.

Лотман, Ю. М. (1996). Внутри мыслящих миров: Человек текст семиосфера история. Москва: Языки русской культуры.

Лугуценко, Т. В. (2014). Культурний простір і простір культур у сучасної інформаційної цивілізації. Гілея: науковий вісник: збірник наукових праць. (Вип. 82, С. 273–279). Київ.

Мельник, В. В. (2014). Становлення і розвиток культурної політики в умовах глобалізації. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, 58, 148–156.

Мерло-Понти, М. (1996). В защиту философии. Москва.

Моль, А. (2008). Социодинамика культуры. Москва: URSS, ЛКИ.

Налчаджян, А. (2004). Этногенез и ассимиляция. Психологические аспекты. Москва: Когито-Центр.

Неклесса, А. (2004). Глобальная трансформация: сущность, генезис, прогноз. Мировая экономика и международные отношения, 1, 116–123.

Огородник, С. Я. (Ред.). (1990). Финансово-кредитные методы повышения эффективности промышленного производства. Киев: Техника.

Пилявець, Л. С. (2013a). Культура в ракурсі глобалізації: актуальність дослідження. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: збірник наукових праць. (Вип. 31, С. 182–186). Міністерство культури і туризму України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. Київ.

Пилявець, Л. С. (2013b). Сутність і наслідки глобалізації: контури культурологічного підходу. Культура і сучасність, 2, 203–208.

Пригожин, И. (1989). Переоткрытие времени. Вопросы философии, 8, 4–19.

Пригожин, И. Р. (2002). Кость еще не брошена. Послание будущим поколениям. Наука и жизнь, 11, 4–9.

Робертсон, Р., & Хондкер, Х. (2001). Дискурсы глобализации: предварительные размышления. Россия и современный мир, 1 (30), 215–218.

Струтинський, Б. Д. (2019). Інформаційно-культурна глобалізація як феномен сучасного стану цивілізаційних трансформацій. Мистецтвознавчі записки: збірник наукових праць. (Вип. 35, С. 66–71). Міністерство культури України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. Київ. DOI: https://doi.org/10.32461/181534

Судакова, В. М. (2018). Культурний простір та особливості його відтворення в умовах глобалізації. Культурологічна думка, 13, 184–193.

Теннис, Ф. (1998). Общность и общество. Социологический журнал, 3/4, 207–215.

Тойнби, А. Дж. (1996). Цивилизация перед судом истории: Сборник. Москва: Издательская группа «Прогресс» – «Культура»; Санкт-Петербург: Ювента.

Фабрика, А. А. (2015). Культурна глобалізація на сучасному етапі: ключові тенденції. Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. (Випуск № 2, С. 130–134).

Федотова, В. Г. (1997). Модернизация «другой» Европы. Москва: Институт философии Российской академии наук.

Федотова, В. Г. (2002). Неклассические модернизации и альтернативы модернизационной теории. Вопросы философии, 12, 3–21.

Федотова, Н. В. (2013). Глобальний світ – глобальна культура. Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: збірник наукових праць. (Вип. 30, С. 46–51). Міністерство культури і туризму України, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. Київ.

Филиппов, А. Ф. (1997). Теннис как основоположник немецкой социологии. История теоретической социологии. (Т. 1, С. 340–350). Москва.

Хайдеггер, М. (1996). Феноменология и трансцендентальная философия ценности. Киев: Cartel.

Чаркіна, Т. (2016). Глобалізація: соціально-культурний аспект. Versus, 1, 36–41.

Чешков, М. (2001). Взгляд на глобализацию через призму глобалистики. Мировая экономика и международные отношения, 2, 52–60.

Шейко, В. М. (2001). Культура. Цивілізація. Глобалізація (кінець ХІХ початок ХХІ ст.): монографія 2 т.). Харків: Основа.

Шейко, В. М., & Богуцький, Ю. П. (2005). Формування основ культурології в добу цивілізаційної глобалізації (друга половина ХІХ початок ХХІ ст.). Монографія. Київ: Генеза.

Шмельова, Т. В. (2019). Вплив глобалізації на культуру та освіту. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. (Вип. 1, C. 209–213). Ужгород.

Шпенглер, О. (1993). Гештальт и действительность. (Т. 1). Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. Москва: Мысль.

Штефан, І. П. (2010). Теоретико-методологічні проблеми дослідження глобальної культури. Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 3, 46–51.

Эко, У. (1998). Отсутствующая структура. Введение в семиологию. Санкт-Петербург: Петрополис.

Эшби, У. (1966). Несколько замечаний. Общая теория систем. Москва: Мир. С.171–178.

Янч, Э. (1989). Прогнозирование научно-технического прогресса. Москва: Наука.

Ясперс, К. (2000). Всемирная история философии. Введение. Санкт-Петербург: Наука.

Appadurai, A.(1996). Modernity at Large: Cultural Dimensions of Globalization. (Р. 37). Minneapolis: University of Minnesota Press.

Orientalia et Classica: Аспекты компаративистики: Труды Института восточных культур и античности. (2005). (Вып. 6). Москва: Издательство Российского государственного гуманитарного университета.

Rostow, W. W. (2003). Concept and Controversy: Sixty Years of Taking Ideas to Market. Ostin: University of Texas Press.

Версія статті у PDF (англійська).

Опубліковано:

Том 20 № 2 (2021).

Розділ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ.