УДК 130.2:005.936.3
Yevheniia Bilchenko
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ.
ORCID 0000-0001-9662-0594
Tetyana Kalyta
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ.
ORCID: 0000-0003-4723-0236
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-18-2020-2.55-65
Ключові слова: семіотичний аналіз, епісистема, структуралізм,
символічний порядок, діахронія, синхронія.
Анотація. Стаття присвячена семіотичному аналізу культурології як епісистеми. Культурологія розглядається не як «чиста» академічна дисципліна, а як інтегративний проєкт, який поєднав елементи наукового знання з ідеологіями. Метою роботи є обґрунтування внутрішньої будови культурологічної науки на основі поєднання соціальної та філософської традицій. Представники культурологічних еліт, які втілюють суспільствознавчий або світоглядний підходи, так чи інакше перебувають під впливом ідеологій модерну (традиціоналізм, марксизм) та постмодерну (неолібералізм). Наукова новизна дослідження полягає у тому, що на базі структуралізму пропонується знакова модель культурології — тріадична структура, яка складається з теоретичної, прикладної та практичної культурології відповідно до трьох елементів символічного порядку (архетипи, смисли, форми). Було здійснено спробу концептуалізації культурологічного методу, у межах якого структурний аналіз культурних форм відбувається як рух від діахронії до синхронії, від динамічного до статичного принципу означування. Такий метод спрямований на подолання розривів у професійній ідентичності культурологів-теоретиків, що стикаються з труднощами в критичних способах реагування на виклики світу, та практиків, які піддаються небезпеці перетворення на носіїв сервісної функції політичної економіки.
Біографії авторів.
Більченко Євгенія Віталіївна, доктор культурології, доцент, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова;
м. Київ.
yevzhik80@gmail.com
Калита Тетяна Вікторівна, кандидат економічних наук, доцент, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, м. Київ.
t.v.kalita@gmail.com
Література:
Бейтсон, Г. (2000). Экология разума. Избранные статьи по антропологии, психиатрии и эпистемологии. Пер. с англ. Д. Я. Федотов, М. П. Папуш. Москва: Смысл.
Бек, У. (2001). Что такое глобализация? Ошибки глобализма – ответы на глобализации. Перевод Григорьева А., Седельника В. Москва: Прогресс-Традиция.
Буррио, Н. (2004). Глобализация и апроприация. Moscow Art Magazine, 56. Перевод с французского Елены Яичниковой. Retrieved from http://moscowartmagazine.com/issue/33/article/613
Вальденфельс, Б. (2004). Топографія Чужого: студії до феноменології Чужого. Л. Ситниченко (ред.). Переклад з німецької В. Кебуладзе. Київ: ППС–2002.
Гусейнов, А. А., Доброхотов, А. Л., Запесоцкий, А. С., Марков, А. П., Межуев, В. М., Подорога, В. А., Степин, В. С., & Шор, А. Л. (2008). Культурология как наука: за и против. Вопросы философии, 11, 3–32.
Маркарян, Э. С. (2014). Избранное. Наука о культуре и императивы эпохи. Москва–СПб.: Центр гуманитарных инициатив.
Уайт, Л. (2004). Избранное: Наука о культуре. Главный редактор С. Я. Левит, Научный редактор О. Р. Газизова. Пер. с англ. О. Р. Газизова, П. В. Резвых. Москва: РОССПЭН.
Хюбнер, Б. (2011). Моя чужість/нездужання щодо культурології: рефлексія з іншої (західної) точки зору. Переклад з англійської Більченко Є. Культурологічна думка, 4, 11–13.
Walgren, T. (2009, July 29). Report from the international mission for solidarity, accompaniment, and observation in Honduras. Retrieved from https://www.tni.org/en/article/report-from-the-international-mission-for-solidarity-accompaniment-and-observation-in
Wallerstein, I. (1987). Миро-системный анализ [World-Systems Analysis]. Social Theory Today. Cambridge: Polity Press. P. 309–324. Retrieved from https://nsu.ru/filf/rpha/papers/geoecon/waller.htm
Žižek, S. (1993). Tarrying with the negative: Kant, Hegel and the Critique of Ideology. First Edition. Durham, North Carolina: Duke University Press. DOI: https://doi.org/10.1215/9780822381822
Версія статті у PDF (українська).
Опубліковано: 10 серпня 2020 року.
Розділ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ.