Європа як об’єкт бажання: Україна між «психологічною Європою» та «ментальним совком»

УДК 304/316.75+32.019.5

Valeria Korablyova

Карловий університет, м. Прага (Чехія).

ORCID 0000-0003-4523-7557

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-18-2020-2.37-54

Ключові слова: символічна Європа, європеїзація, фасадний дискурс, залаштунковий дискурс, інструментальна цінність, ментальні настанови, етатизм, патерналізм.

Анотація. Метою статті є дослідити ідею Європи в українському національному уявному та її кореляти в поведінкових моделях сучасних українців. Концептуальне напруження створюється між уявним «Ми» (афірмативним «Україна — це Європа») та реальним «Ми», укоріненим у радянських практиках і ментальних настановах. Вирізняються основні актори, які артикулюють концепт Європи: політичні еліти/«урядовці»; культурні еліти/«інтелектуали»; громадянське суспільство/«активісти»; пересічні громадяни/«електорат».
Розвідкою доводиться, що для більшості українців Європа не є цінністю-в-собі; це порожній позначник із варіативним змістом, що визначається різними порядками денними. Для українських політиків декларативна євроінтеграція є геополітичним інструментом отримання престижу/визнання і захисної парасольки ЄС без внутрішніх реформ за європейською моделлю. Для культурних еліт «Європа» постає «цивілізаційним стандартом», що задає рамки пошуків національної автентичності. На рівні фасадного дискурсу стверджується іманентна європейськість української культури, у залаштунковому — брак (само)визнання проявляється через симптом «більш європейської, ніж Європа». Спроби «через Європу віднайти себе» доповнюються прагненням «через віднайдення себе врятувати Європу». Для громадян «Європа» є шляхом до добробуту («будувати Європу вдома»); втім, змістовне наповнення лишається розмитим. Розгортається боротьба між стейкхолдерами захопленої держави та громадськими активістами за наріжні сенси й принципи та довіру пересічних громадян як політичний ресурс.

Біографія автора.

Корабльова Валерія Миколаївна, докторка філософських наук, доцентка, старша наукова співробітниця Карлового університету, м. Прага (Чехія), запрошена лекторка Ґісенського університету ім. Юстуса Лібіха, м. Ґісен (Німеччина),
valery.korabljova@gmail.com

Література:

Андрухович, Юрій, & Єрмоленко, Володимир. (2019). Українська культура та література: Інтерв’ю. Україна в історіях та оповідях. Есеї українських інтелектуалів. Єрмоленко, Володимир (ред.). Київ: Інтерньюз-Україна, UkraineWorld. С. 59–84.

Ахутин, Анатолий. (2015). Европа – форум мира. Киев: Дух і Літера.

Вілсон, Ендрю. (2015). Сім смертних гріхів, або Сім причин, чому Европа неправильно розуміє російсько-українську кризу. Критика, № 5–6. С. 2–7.

Ворона, В., & Шульга, М. (ред.).  (2013). Українське суспільство 1992-2013. Стан та динаміка змін. Соціологічний моніторинг. Київ: Інститут соціології НАН України.

Гавел, Вацлав. (2016). Сила безсилих. Пер. із чеської Т. Окопна. Київ: Чеська бібліотека.

Гетьманчук, Альона. (2014, 25 грудня). Українці шукали Європу, а знайшли себе. День, № 244. Відновлено з https://day.kyiv.ua/uk/article/novorichna-anketa-dnya-onovlyuyetsya-cuspilstvo/ukrayinci-shukaly-yevropu-znayshly-sebe

Громадська думка. (2019, листопад). Відновлено з https://dif.org.ua/article/gromadska-dumka-listopad-019?fbclid=IwAR2OPbMjT-URAVOEsAcMjjbseSP6GNchCyCKAzU2vOoWS55e-IUr19pWbKg

День Гідності і Свободи: шукаючи Європу, ми знайшли Україну! (2018, 21 листопада). Сайт Луганської обласної державної адміністрації. Відновлено з http://loga.gov.ua/oda/press/news/dep_culture/den_gidnosti_i_svobodi_shukayuchi_ievropu_mi_znayshli_ukrayinu

Драгоманов, Михайло. (1996). Шевченко, українофіли й соціалізм. Драгоманов, М. Вибране. Київ: Либідь.

Європейська інтеграція у вимірі громадської думки. (2018, 28 вересня). Відновлено з https://dif.org.ua/article/evropeyska-integratsiya-u-vimiri-gromadskoi-dumki

Єрмоленко, Володимир. (2010). «Євромова» та її українська версія: нові слова й нові об’єкти. Україна Модерна, № 5 (16). С. 63–86.

Зеров, Микола. (1995). Твори: У 2 т. Київ: Дніпро, Т. 2.

Золкіна,  Марія. (2014). Громадська думка щодо євроінтеграції: нові тренди як шанс на консолідацію суспільства. Євроінтеграція України: Досвід сусідів та перспективи об’єднання суспільства. Благодійний Фонд «Демократичні Ініціативи імені Ілька Кучеріва», 2014. С. 8–24.

Йоас, Ганс, &  Віґандт, Клаус (ред.). (2014). Культурні цінності Європи. Пер. з нім. К. Дмитренко і В. Швед. Київ: Дух і Літера.

Кебуладзе, Вахтанг. (2016, серпень). Удавана нація. Критика, № 5–6.  Відновлено з https://krytyka.com/ua/articles/udavana-natsiya

Куліш, Пантелеймон. (1930). Шукачі щастя. Київ: Рух.

Кучма, Л. (2004). Украина – не Россия. Москва: Время.

Магда, Євген. (2015). Гібридна війна: вижити і перемогти. Кратенко, Л. А. (pед.). Харків: Vivat.

Нечуй-Левицький, Іван. (1998). Органи російських партій. Українство на літературних позвах з Московщиною. Львів: Каменяр. С. 27–63.

Паращевін, М. А. (ред.). (2018). Результати національних щорічних моніторингових опитувань 19942018 років. Київ: Інститут соціології НАН України.

Привалко, Тетяна (ред.). (2017). Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Випуск 3: у 2х част. Частина І. АР Крим – Луганська область. Київ: К.І.С.

Прихода, Ярослава. (2005). Концепт Європа в українській публіцистиці: когні­тивно-лінгвістичні аспекти. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.08 – журналістика. Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів.

Реформи в Україні: громадська думка населення – 2019. (2020, 29 січня). Відновлено з https://dif.org.ua/article/reformi-v-ukraini-gromadska-dumka-naselennya-2019

Рябчук, Микола. (2003). Дві України: реальні межі, віртуальні війни. Київ: Критика.

Рябчук, Микола. (2019). Долання амбівалентності. Дихотомія українськоїкнаціональної ідентичності – Історичні причини та політичні наслідки. Київ: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Тематичний вечір «День гідності та свободи» для учнів 5–11 класів. (2018). Відновлено з https://naurok.com.ua/tematichniy-vechir-den-gidnosti-ta-svobodi-dlya-uchniv-5-11-klasiv-28187.html

Томпсон, Ева М. (2006). Трубадури імперії: російська література і колоніалізм. Пер. з англ. Марії Корчинської. Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи».

Трач, Надія. (2014). Єврометафори в мовленні мас-медіа (українсько-польські паралелі на матеріалі видань «Український тиждень» та «Gazeta Wyborcza»). Наукові Записки НаУКМА. Том 164. Філологічні науки, C. 66–73.

Франко, Іван. (1986). Іван Сергійович Тургенєв. Франко, Іван. Зібр. творів: У 50 т. Київ: Наук. думка, Т. 26. С. 293–306.

Чеботарьова, Анна. (2019). Майдан як Ойкумена. Збруч. Відновлено з https://zbruc.eu/node/93732?fbclid=IwAR0SvKIDzp9_siAdJI5vPsphrj2fdXkH1ZtJr8KSn-K2jRH9Qc2PpiLLb3k

Шевельов, Юрій. (1954). Москва, Маросейка. День. Відновлено з http://incognita.day.kyiv.ua/moskva-marosyejka.html

Шестаковский, Алексей. (2014). Радикализированные европейцы: ценности и социальная база Евромайдана. Перекрестки, № 1–2. С. 131–162.

Шукаючи Європу, ми знайшли Україну. (2015). Сайт Херсонської обласної державної адміністрації. Відновлено з https://khoda.gov.ua/shukayuchi-evropu-mi-znajshli-ukrajinu

D’Anieri, Paul. (2012). Ukrainian foreign policy from independence to inertia. In: Communist and Post-Communist Studies, #45, p. 447–456. DOI: https://doi.org/10.1016/j.postcomstud.2012.06.008

Dragneva, Rilka, & Wolczuk, Kataryna. (2015). Ukraine Between the EU and Russia: The Integration Challenge. UK, England: Palgrave Macmillan. DOI: https://doi.org/10.1057/9781137516268

Fitzpatrick, Sheila. (2001). Making a Self for the Times: Impersonation and Imposture in 20th century Russia. In: Kritika, vol. 2, no. 3, p. 469–487. DOI: https://doi.org/10.1353/kri.2008.0149

Galeotti, Mark. (2019). We Need to Talk About Putin: How the West gets him wrong, and how to get him right. London: Ebury Press. DOI: https://doi.org/10.1080/23761199.2019.1626150

Holmes, Stephen. (2002). Potemkin Democracy. In: Rabb, Theodore K., & Suleiman, Ezra N. (Eds.). The Making and Unmaking of Democracy: Lessons from History and World Politics. London: Routledge, Ch. 7, p.109–133. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315023526

Huntington, Samuel P. (1996). The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order. New York: Simon & Schuster. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-531-90400-9_50

Kotkin, Stephen. (1995). Magnetic Mountain: Stalinism as a Civilization. Berkeley: University of California Press. DOI: https://doi.org/10.1086/ahr/101.5.1586-a

Krastev, Ivan. (2017). After Europe. Philadelphia: University of Pennsylvania Press.

Kundera, Milan. (1984, April 26). The Tragedy of Central Europe. In: The New York Review of Books, Volume 31, Number 7, p. 33–38.

Onuch, Olha. (2014, July). Who Were the Protesters? In: Journal of Democracy, Volume 25, Number 3, p. 44–51. DOI: https://doi.org/10.1353/jod.2014.0045

Onuka & DachDaughters. (2015). Ми шукали Європу, а знайшли Україну: Інтерв’ю. Buro 24/7. Відновлено з  https://www.buro247.ua/culture/music/onuka-dakh-daughters.html

Popescu, Nicu; & Wilson, Andrew. (2009). The limits of Enlargement-lite: European and Russian power in the troubled neighbourhood. Policy report. London: ECFR.

Sevastyanov, Boris feat TaRuta. (2015). Шукали Європу / Seeking Europe. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=sVK7G5v5O2A

Shestakovskyi, Oleksii. (2018, June 27–29). Could European Values Be a Resource of Self-determination of Ukraine? Values and their dynamics in Ukraine, Russia, and Europe. Working Paper presented at International MAG Convention “The Image of the Self” Ukrainian Catholic University, Lviv, Ukraine.

Slacalek, Ondrej (2016). The postcolonial hypothesis: Notes on the Czech “Central European” identity. In: Annual of Language & Politics & Politics of Identity, Vol. 10, p. 27–44.

Stepan, Alfred, Linz, Juan J., & Yadav, Yogendra. (2011). Crafting State-Nations. India and Other Multinational Democracies. Baltimore: The John Hopkins University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/publius/pjr046

Stivachtis, Y. A. (2006). Democracy: The Highest Stage of Civilized Statehood. In: Global Dialogue, # 8, p. 3–4.

Tsuladze, Lia. (2017). Utilitarian and Identity Factors in Georgians’ Political and Popular Discourses on Europeanisation. In: Eurolimes, # 22, p. 156–164.

Wanner, Catherine. (1998). Burden of Dreams: History and Identity in Post-Soviet Ukraine. Pennsylvania, University Park: Pennsylvania State University Press. DOI: https://doi.org/10.2307/2697223

Wilson, Andrew. (2005). Virtual Politics: Faking Democracy in the Post-Soviet World. New Haven: Yale University Press.

Yermolenko, Volodymyr. (2014). Dreams of Europe. In: Eurozine. Retrieved from https://www.eurozine.com/dreams-of-europe/

Yermolenko, Volodymyr. (2019). Violence and anti-violence. Ukraine between Russia and Europe. In: Eurozine. Retrieved from https://www.eurozine.com/violence-and-anti-violence/

Версія статті у PDF (українська).

Опубліковано: 10 серпня 2020 року.

Том 18 № 2 (2020).

Розділ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ.