Культурно-мистецькі часописи Західної України: від видання «underground» до альтернативної преси

УДК 008-028.82(477.8)-058.53(051)

Nadiia Babii

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, Україна.

ORCID 0000-0002-9572-791X

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-18-2020-2.120-131

Ключові слова: альтернативна преса, культурно-мистецький часопис, кінець ХХ сторіччя, міфотворчість, Західна Україна.

Анотація. Аналізується феномен альтернативних культурно-мистецьких часописів Західної України 80-90-х років ХХ сторіччя; на основі аналізу фактологічного матеріалу, інтервʼю з учасниками процесів, наукової дискусії, з’ясована роль об’єкту у міжпредметних звʼязках культурологічного дискурсу ХХІ сторіччя. Визначено, що західноукраїнські культурно-мистецькі часописи кінця ХХ сторіччя відігравали важливу роль для контркультурних спільнот, що формувались поза офіційними творчими спілками а також стали частиною загального культурного міфу із тією ж назвою. Спільнота «Скрині», як і літературно-мистецькі обʼєднання 1980-х рр., естетика яких формувалась навколо неомодернізму хоча і свідомо відсторонювались від політизації в творчості, однак саме їх близькість до естетики авангарду була розцінена як опозиція політичному режиму. «Четвер» ознаменував нову еру вітчизняної журналістики на початкові 1990-х рр, на довгий період визначив естетичні критерії альтернативної молодіжної літератури. Часопис став символом не лише вузького кола тусовки, а й важливою частиною міфу «Станіславський феномен», в якому в єдиній цілісності перебували усі візуальні та вербальні мистецтва, розмиваючи внутрішні межі.

Біографія автора.

Бабій Надія Петрівна, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри дизайну і теорії мистецтва Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, Україна.
nbabij26@gmail.com

Література:

Андрухович, Ю. (2003). Станислав и феномен ферментации. «Первого сентября», № 27. Відновлено з https://ps.1sept.ru/article.php?ID=200302711 [Доступ до ресурсу: 21. 06. 2020].

Андрухович, Ю. (2007). Таємниця. Замість роману. Харків: Folio.

Антонян, Ю. (2001). Миф и вечность. М.: Логос.

Бабій, Н. П. (2017, 19–20 жовтня). Дизайн поліграфії кінця 90-х рр. ХХ ст. Регіональні фактори розвитку. Мистецтво Прикарпаття в соціокультурному просторі України (на пошанування 90-ї річниці від дня народження Михайла Фіголя): наук. зб., матеріали конференції. Книга 2. Івано-Франківськ. С. 3–9.

Барт, Р. (2008). Мифологии. М.: Академический проект.

Бойм, С. (2002). Общие места. Мифология повседневной жизни. М. : Новое литературное обозрение. DOI: https://doi.org/10.1353/imp.2003.0097

Вишеславський, Г. (2006). Нонконформізм: Андеґраунд та «неофіційне мистецтво». Художня культура.  Актуальні проблеми. Вип. 3. С. 171–198.

Злобіна, Т. (2010). Голос покоління – 87. Критика.С. 26–29. Відтворено з https://krytyka.com/ua/articles/holos-pokolinnya-87 [Доступ до ресурсу: 26. 06. 2020].

Іздрик, Ю. (1996). Станіслав: туга за несправжнім. Плєрома. Проект «Делоський нирець». Число 1–2. С. 21–34.

Кіпіані, В. (2009). У пошуках самвидаву. УЖ, № 4. С. 26–30.

Савицкий, С. (2002). Андеграунд. История  и  мифы  ленинградской  неофициальной  литературы. М.: Кафедра славистики Университета Хельсинки. Новое литературное обозрение.

Хмельовська, О. (2015, 1 липня). Іздрик: Час «Четверга» минув, урожай зібрано, гербарії закрито. Читомо. Відновлено з  http://archive.chytomo.com/interview/izdrik-literatura-z-visokoii-polici-ne-vsim-potribna [Доступ до ресурсу: 21. 06. 2020].

Chukur, Anna. (2008, March 31). Interview with Mykola Riabchuk. Project for the Study of Dissidence and Samizdat. Libraries University of Toronto. Відновлено  з  https://samizdatcollections.library.utoronto.ca/interviews/ru/mykola-riabchuk [Доступ до ресурсу: 21. 06. 2020].

Версія статті у PDF (українська).

Опубліковано: 10 серпня 2020 року.

Том 18 № 2 (2020).

Розділ: УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА.