УДК 791.43.01
Violeta Demeshchenko
Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-18-2020-2.109-119
Ключові слова: акторське мистецтво, режисура, театр, кіно, творчий метод, новий театр, театральна естетика, конструктивізм.
Анотація. У статті розглядається мистецький шлях і творчі пошуки українського, радянського режисера Леся Курбаса, який, безсумнівно, залишається видатною постаттю в історії українського культурного життя 1920-х–1930-х років ХХ століття. Він був засновником українського політичного театру, а згодом і філософського, працював у ранньому кінематографі.
У розвідці наголошено на тому, що вивчення доробку режисера, його оригінального творчого методу виховання акторів є актуальним і сьогодні. Курбас став цілим театральним інститутом для молоді, він виховав понад чотири десятки режисерів-професіоналів, які пізніше стали організаторами й керівниками українських театрів, педагогами. Митцем була створена українська акторська школа театру і кіно, його новаторські мистецькі ідеї залишаються актуальними й на сучасному етапі. Режисер був автором власної естетично-театральної концепції умовно-метафоричного театру, основою якого було саме життя. Він вплинув на формування сценічного конструктивізму в українському театральному мистецтві.
Образ Курбаса, як митця і людини, що пережила доволі драматичні й трагічні події у житті, постає перед нами заповненим протиріччями. Окрім позитивних спогадів сучасників режисера про нього, також зустрічаємо своєрідні легенди, різні свідчення й оцінки тогочасних подій, що створює деякий міфологічний простір навколо митця. Тому сьогодні потрібно уважно аналізувати велику кількість документальних свідчень, фактів, мемуарів, літературних та театральних джерел, а також намагатися бути об’єктивними реконструюючи події та розмірковуючи про долю і творчість режисера.
Біографія автора.
Демещенко Віолета Валеріївна, доктор філософії (PhD, історія), доцент, провідний науковий співробітник відділу культурної антропології, Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.
viola.6@mail.ru
Література:
Бобошко, Ю. М. (1987). Режисер Лесь Курбас. Київ: Мистецтво. С.4–98.
Веселовська, Г. І. (2005). Дванадцять вистав Леся Курбаса. Вінниця: Нова книга.
Водяний, Х. (1969). Спомини про Леся Курбаса. Зб. спогадів. Київ. С.51–68.
Демещенко, В. В. (2010). Формування акторської кіношколи в Україні. Мистецтвознавчі записки: зб. наук. праць. О. С. Афоніна (ред.). Вип.18. Київ: Міленіум.
Запорожец, А. В. (1986). Мастер: Воспоминания о Лесе Курбасе. Избр. психолог. труды в 2т. Т 1. В. В. Давыдолва, В. П. Зинченко (ред.) Москва: Педагогика.
Кіно. (1927). № 3. Харків: ВУФКУ.
Корниенко, Н. (1988). Театральная эстетика Леся Курбаса. Статьи воспоминания о Л. Курбасе. Литературное наследие. Москва: Искусство.
Кузякина, Н. Б. (1988). Лесь Курбас. Статьи, воспоминания о Л. Курбасе. Литературное наследие. Москва: Искусство.
Курбас, Лесь. (1969). Спогади сучасників: збірка. В. С. Василько (ред.). Київ: Мистецтво.
Смолич, Ю. (1977). Про театр. Збірник статей, рецензій, нарисів. Київ: Мистецтво.
Смолич, Ю. (1988). Лесь Курбас. Статьи воспоминания о Л. Курбасе. Литературное наследие. Москва: Искусство.
Версія статті у PDF (українська).
Опубліковано: 10 серпня 2020 року.
Розділ: УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА.