УДК 7.031
Yaroslava Bondarchuk
Національний університет «Острозька академія», м. Острог, Україна.
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-18-2020-2.132-146
Ключові слова: духовна еволюція, релігійне мистецтво, релігійно-світоглядні системи др. пол. І тисячоліття до н. е. — поч. н. е., антиномічна природа Бога.
Анотація. На основі аналізу віросповідних текстів, богословських та філософських трактатів провідних монотеїстичних та політеїстичних релігійних систем др. пол. І тисячоліття до н. е. — поч. н. е.: християнства, іудаїзму, буддизму, індуїзму, даосизму й конфуціанства — констатується, що, незважаючи на суттєві відмінності, їхньою головною спільною рисою є антиномічне осмислення найвищого Абсолюту в єдності трансцендентного та іманентного принципів, яке передбачає уявлення як про трансцендентний характер божества, так і про Його іманентну присутність у світі. Вперше було зроблено порівняння понять Бога у провідних релігійно-філософських системах досліджуваного періоду. Показано, що таке трактування божества отримало вияв у релігійному мистецтві, що підтверджує його світоглядне підпорядкування. Висунуто гіпотезу, що осмислення Бога в єдності антиномічних принципів у провідних релігійних системах, сформованих на зламі епох, визначило те, що домінуюче на той час зодіакальне сузір’я Риб, у якому сходило Сонце в день весняного рівнодення, характеризувалось давніми астрономами як знак єдності антиномій.
Ця стаття може бути використана для подальших досліджень, для курсів лекцій з історії світової культури.
Біографія автора.
Бондарчук Ярослава Віталіївна, кандидат мистецтвознавства,
доцент, Національний університет «Острозька академія», м. Острог, Україна.
Yaroslava.Bondarchuk@oa.edu.ua
Література:
Аверинцев, С. С. (2004). Софія – Логос. Словник. 2-е видання. Пер. з рос. В. Залевський, Т. Андрусевич, З. Косицька; за наук. ред. М. Ткачук. Київ: Дух і літера.
Антиномия. Православная энциклопедия. (No date). Відновлено з http://www.pravenc.ru/text/115738.html (дата звернення 15.04.2020).
Беляев, Л. А. (No date). Христианская иконография катакомб. Катакомбы Рима. Відновлено з http://www.pravenc.ru/text/1681353.html (дата звернення 15.04.2020).
Буддизм. Образ Будды. Большая российская энциклопедия. (No date). Відновлено з https://bigenc.ru/religious_studies/text/5462653 (дата звернення 27.07.2020).
Бычков, В. В. (1981). Эстетика поздней античности ІІ – ІІІ века. Отв. ред. М. Ф. Овсянников. Москва: Наука.
Ельвірський собор. (No date). Відновлено з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ельвірський_собор (дата звернення 21.04.2020).
Еноха первая книга. Православная энциклопедия. (No date). Відновлено з http://www.pravenc.ru/text/189987.html (дата звернення 10.02.2020).
Иустин философ. (No date). Відновлено з http://www.pravenc.ru/text/1237943.html (дата звернення 10.04.2020).
Китайские иероглифы: царь. (No date). Відновлено з http://www.epochtimes.com.ua/ru/kitayskie-ieroglify/kitayskie-ieroglify-car-88912 (дата звернення 15.01.2020).
Климент Александрийский. Педагог. (No date). Відновлено з https://azbyka.ru/otechnik/Kliment_Aleksandrijskij/pedagog/ (дата звернення 15.04.2020).
Кобзев, А. И. (2006). Тай Цзы. Духовная культура Китая: энциклопедия в 5 т. Т. 1. Философия. Ред.: М. Л. Титаренко, А. И. Кобзев, А. Е. Лукьянов. Москва: Вост. лит. С. 424–428.
Кобзев, А. И. (2006). Дун Чжун-шу. Духовная культура Китая: энциклопедия в 5 т. Т. 1. Философия. Ред.: М. Л. Титаренко, А. И. Кобзев, А. Е. Лукьянов. Москва: Вост. лит. С. 254–256.
Лао Цзи. Дао-Де-Цзін. (No date). Переклад з російської Сергія Косянчука. Відновлено з https://www.rulit.me/books/dao-de-czin-read-173941-1.html (дата звернення 15.04.2020). DOI: https://doi.org/10.1525/9780520973596-003
Лосский, В. Н. (1978). Боговидение в библейском образе мысли и богословии отцов первых веков. Богословские труды. Сб. № 18. C. 125–135.
Мессія. Энциклопедический словарь. (1896). Санкт-Петербург: Типо-Литография И. А. Ефрона. Т. ХІХ. С. 150–151.
Мученик Аристид, философ. Апологии. (No date). Відновлено з https://libking.ru/books/religion-/religion-rel/363151-muchenik-aristid-filosof-apologii.html (дата звернення 22.04.2020).
Ориген. О началах. (No date). Перевод с латинского текста Руфина. Відновлено з https://azbyka.ru/otechnik/Origen/o_nachalah/#0_4 (дата звернення 21.04.2020).
Попова, О. (No date). Византийские иконы VI–XV веков. Відновлено з http://nesusvet.narod.ru/ico/books/popova/popova1.htm#h1 (дата звернення 21.04.2020).
Раннехристианские апологеты ІІ–IV вв. Переводы и исследования. (No date). Відновлено з https://predanie.ru/book/80220-rannehristianskie-apologety-ii-iv-vv-perevody-i-issledovaniya/ (дата звернення 20.04.2020).
Сарвепалли, Р. (1956). Индийская философия. Том первый. Відновлено з https://www.litmir.me/br/?b=124134 (дата звернення 15.1.2020).
Сефер Йецира. (No date). Перевод М. Шлепакова. Відновлено з https://ru.wikipedia.org/wiki/Сефер_Йецира (дата звернення 10.04.2020).
Сидоров, А. И. (No date). Св. Феофил Антиохийский. Відновлено з https://web.archive.org/web/20160304120323/http://www.pravlib.ru/feofil_antiox.htm (дата звернення 20.04.2020).
Степовик, Д. В. (2004). Історія української ікони X–XX століть. За ред. С. Головко. Київ: Либідь.
Тертуллиан. (No date). Апологетик. Apologeticus. Перевод: Н. Щеглов. Відновлено з http://www.tertullian.org/russian/apologeticum_rus.htm (дата звернення 27.07.2020).
Торчинов, Е. (No date). Даосизм. Відновлено з http://biblio.nhat-nam.ru/Torchinov_Daosism.pdf (дата звернення 27.07.2020).
Третья книга Ездры. (No date). Глава 13. Відновлено з http://www.biblioteka3.ru/biblioteka/biblija/3ezdr/txt13.html (дата звернення 15.04.2020).
Федорова, С. (No date). Лао Цзы. Образы и символы мифа. Мифология Древнего Китая. Электронная энциклопедия под. редакцией Е.А. Осиповой. Відновлено з http://mifologia.osipova-pr.com/soderjanie/drevnij-kitaj/laoczi (дата звернення 27.07.2020).
Филон Александрийский. (No date). Відновлено з surl.li/ehgj (дата звернення 27.07.2020).
Халкедонський собор. (No date). Відновлено з https://uk.wikipedia.org/wiki/Халкедонський_собор (дата звернення 10.02.2020).
Шафф Филип.(No date).Доникейское христианство. Апологеты Кoдрат и Аристид. Відновлено з https://religion.wikireading.ru/73611 (дата звернення 15.04.2020).
Шимон бар Иохай (Рашби). (No date). Відновлено з https://eleven.co.il/talmud-rabbinics/sages/14827/ (дата звернення 21.04.2020).
Шохин В.К. Трикайя. Новая философская энциклопедия. (No date). Відновлено з https://iphlib.ru/library/collection/newphilenc/document/HASH7c4c331998407f8d24187c (дата звернення 27.07.2020).
Яковлев, Е. (1977). Искусство и мировые религии. Научн. ред. О. Кирьязев. Москва: Высшая школа.
Ясперс, К. (1991). Смысл и назначение истории. Пер. с нем. М. Левина; под. ред. Т. Ойзермана. Москва: Издательство политической литературы.
Версія статті у PDF (українська).
Опубліковано: 10 серпня 2020 року.
Розділ: МУЗЕЄЗНАВСТВО ТА ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВО.