УДК 719:069.1:347.7
Maryna Mishchenko
Інститут культурології Національної академії мистецтв України, м. Київ.
ORCID ID 0000-0002-2066-8097
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-28-2025-2.134-145
Ключові слова: культурна спадщина, пам’ятки культурної спадщини, об’єкти культурної спадщини, охорона культурної спадщини, відновлення пам’яток, реставрація.
Анотація.
У статті через загальне поняття «відновлення» означено сутність та зміст поняття «відновлення пам’яток культурної спадщини», зокрема як філософської категорії. З урахуванням цього, акцентовано на наявних викликах та проблематиці, які в перспективі повоєнного відновлення України матимуть вплив на відновлення пам’яток, пошкоджених або зруйнованих саме внаслідок воєнної агресії.
Наголошено на тому, що реставрації як одному зі способів відновлення пошкоджених пам’яток притаманна певна специфіка, а до числа супутніх проблем належить також і брак фахівців відповідної спеціалізації, невизначеність порядку ліцензування та сертифікації спеціалістів із реставраційних робіт, а також відсутність комплексного підходу на рівні уповноважених владних інституцій.
З’ясовано, що проблематика адаптованого використання цифрових копій як ситуативних замінників для нерухомих пам’яток, які зазнали критичних руйнувань, на цьому етапі є малодослідженою. Це потребує не лише остаточного завершення війни, а також врахування етико-моральних аспектів для осмислення та прийняття спільних, на рівні держави та конкретних громад, непростих рішень стосовно подальшої «долі» кожної пам’ятки.
З огляду на виклики, пов’язані з фактичними та потенційними втратами з числа нерухомих об’єктів культурної спадщини, сформульовано пропозиції щодо запровадження електронного реєстру для обліку пам’яток, які було знищено чи пошкоджено за період повномасштабного вторгнення.
Біографія авторки.
Міщенко Марина Олексіївна, кандидатка юридичних наук, завідувачка відділу культурної
спадщини та пам’яткоохоронної справи, Інститут культурології Національної академії мистецтв України, м. Київ.
Література:
Міністерство культури (2024, 4 листопада). 1179 об’єктів культурної спадщини постраждали в Україні через російську агресію. Відновлено з https://mcsc.gov.ua/news/1179-obyektiv-kulturnoyi-spadshhyny-postrazhdaly-v-ukrayini-cherez-rosijsku-agresiyu/
Молочко, В. О. (2024). Проблеми та методи реставрації зруйнованих під час війни об’єктів культурної спадщини. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю «Архітектура та містобудування. Спеціалізація: архітектура та будівництво». Київ: Київський національний університет будівництва і архітектури. 206 с.
Операційний план заходів з реалізаціï в 2025–2027 роках Стратегії розвитку культури України на період до 2030: із розпорядженням Кабінету Міністрів України № 293-р (2025, 28 березня). Офіційний вісник України. № 37. Ст. 2469.
Про засади відновлення України: із Проєкту Закону України. (2024, 2 травня). Відновлено з https://surl.lt/ythomu
Про затвердження Методики проведення обстеження та оформлення його результатів: з наказу Міністерства розвитку громад та територій України. (2022, 06 серпня). Офіційний вісник України. № 61. С. 179.
Про затвердження Порядку проведення окремих видів робіт на об’єктах культурної спадщини в умовах воєнного стану: з постанови Кабінету Міністрів України №1342, зі змінами та доповненнями. (2022, 15 листопада). Офіційний вісник України. № 97. С. 39.
Результати експедицій станом на листопад 2025 року (2025). HеMо (Лабораторія моніторингу української спадщини). Відновлено з https://www.hemo.in.ua/#result
Силкіна, Ю. О., & Давиденко, О. С. (2024). Відновлення культурної спадщини. Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 10-річчю переміщення Донецького національного університету імені Василя Cтуса до м. Вінниці (10–11 жовтня 2024 р.). Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса. С. 477–479.
Словник української мови (1970). Київ: Наукова думка, Інститут мовознавства імені О. Потебні. Том 1. С. 611. Відновлено з https://web.archive.org/web/20220808010650/http://sum.in.ua/p/1/611/2
Степаненко, Н. В., & Курілець, О. О. (2023). Сутність, поняття і зміст повоєнного відновлення держави: теоретико-правовий аспект. Legal Bulletin. №10. С. 34–41. DOI: https://doi.org/10.31732/2708-339X-2023-10-34-41
Стефура, Б. (2025, 5 листопада). Реставрація потребує реставрації: хто візьме на себе відповідальність? Із виступу М. Бевза. Відновлено з https://lpnu.ua/news/restavratsiia-potrebuie-restavratsii-khto-vizme-na-sebe-vidpovidalnist
Таран, Г. П. (2024, 25 жовтня). Філософія надії та відновлення: виклики та перспективи повоєнної України. Філософія та управління. № 2. С. 48–56. DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-28-2025-2.113-123
Bülow, W., & Thomas, J. L. (2020). On the Ethics of Reconstructing Destroyed Cultural Heritage Monuments. Journal of the American Philosophical Association. P. 499. DOI: https://doi.org/10.1017/apa.2020.11
Denker, A. (2017). Rebuilding Palmyra virtually: recreation of its former glory in digital space. Virtual Archaeology Review. 8(17). P. 20–30. DOI: http://dx.doi.org/10.4995/var.2017.5963
Стаття надійшла до редакції 18.12.2025.
Стаття прийнята до друку після рецензування 26.12.2025.
Стаття оприлюднена 31.12.2025.
Розділ: МУЗЕЄЗНАВСТВО ТА ПАМʼЯТКОЗНАВСТВО.