УДК 7.045:688.76[316.75:159.937.515.5]
Nadiia Babii
Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ.
ORCID ID 0000-0002-9572-791X
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-28-2025-2.75-88
Ключові слова: політичний колір, символ, артпрактика, комунікація, естетика, ідентичність, візуальна культура.
Анотація.
У публікації досліджується динаміка перетворення жовто-блакитного колірного маркування та повʼязаних з ним національних емблем і гасел у ХХ – другій декаді ХХІ століття на культовий символ боротьби. Стверджується, що ці політичні знаки відігравали важливу роль не лише як візуальні символи протестів в Україні, але й сприяли емоційному об’єднанню нових спільнот і підтримці колективної ідентичності. Підкреслюється роль мистецтва в політиці, описано приклади творчого активізму та доведено ефективність використання естетики в протестах соціально-політичними й соціально-культурними суб’єктами. Аналіз культурно-мистецьких практик зосереджений на їхніх трансляційних характеристиках, поширенні в локальних середовищах та поза їхніми межами. Визначено, що жовто-блакитне маркування, яке набуло знаковості в локальних протестах ХХ – початку ХХІ століття, швидко втратило актуальність через масове використання в попкультурі, однак під дією нинішніх виняткових обставин здолало межі локальності, набуваючи значення культового символу. У цих обставинах змінилася його змістовна характеристика та методи використання.
Біографія авторки.
Бабій Надія Петрівна, докторка мистецтвознавства, професорка, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ.
Література:
Бабій, Н. П. (2020). Акціонізм у театральних практиках Західної України кінця ХХ сторіччя. Культура і сучасність. № 2. С. 10–16. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2020.222203
Бабій, Н. П. (2022a). Актуальні культурно-мистецькі практики та процеси Західної України кінця ХХ – початку ХХІ століть: культурні домінанти, форми репрезентації, перспективи: монографія. Івано-Франківськ: Фоліант. 400 с.
Бабій, Н. П. (2022b). Маркування вернакулярних просторів західноукраїнських міст у контексті культурних перетворень початку ХХІ ст. Народознавчі зошити. № 1 (163). С. 3–15. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2022.01.003
Бабій, Н. П. (2025, 30 січня). Інтерв’ю з Орестом Заборським. Приватний архів. Інтервʼю.
Бевз, Т. (2014). Символічна репрезентація громадянської ідентичності в умовах перехідного суспільства. Наукові записки. № 6 (74), с. 4–17.
Головата, Р. (2020). Загальна крайова виставка Галичини. Центр міської історії. Інтерактивний Львів. Відновлено з https://lia.lvivcenter.org/uk/storymaps/exhibition-before/
Гречило, А. (2004). Символи Королівства Галичини і Лодомерії (1772–1918). До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. Київ–Львів. Т. 1. С. 538–553. С. 547.
Єшкілєв, В. (2021). Гра в традицію. Мatrix.
Кореспонденція Якова Головацького в літах 1835–49. (1909). Львів: НТШ. 463 с.
Коціра, Х. (23.08.2021). Право на прапор. Як 1973 під носом у КДБ з’явилися синьо-жовті стяги. Локальна історія. Відновлено з https://localhistory.org.ua/texts/statti/pravo-na-prapor-iak-1973-go-pid-nosom-u-kdb-ziavilisia-sino-zhovti-stiagi/
Овсієнко, В. (20 вересня, 1999). Інтерв’ю з Опанасом Заливахою. Інтерв’ю з України. Відновлено з https://rozmova.wordpress.com/2019/01/25/opanas-zalyvakha-2/
Панчишин, І., & Звіжинський, А. (Ред.) (2012). Імпреzа міжнародна бієнале. Збірник статтей. Івано-Франківськ: Лілея-НВ.
Смирна, Л. (2017). Століття нонконформізму в українському візуальному мистецтві: монографія. Київ: Фенікс. 480 с.
Суровська, О. (2016, 20.07). Стало відомо, який мурал створить Славомір Zbiok Чайковський на вулиці Мазепи у Франківську. Репортер. Відновлено з https://report.if.ua/lyudy/stalo-vidomo-yakyj-mural-stvoryt-slavomir-zbiok-chajkovskyj-na-vulyci-mazepy-u-frankivsku/
Требуня, В. (2009, 1 жовтня). Гуцульський рок з Косова. Галицький кореспондент. № 38 (214).
Шеко. (15.09.1965). Протокол допиту обвинуваченого Опанаса Заливахи від 15 вересня 1965 р. Ukrainian Liberation Movement. АУСБУ (Івано-Франківськ) Ф. 0. Спр. 8311. Т. 1. Арк. 75–78. Рукопис. Відновлено з http://avr.org.ua/viewDoc/29542?locale=en
Beech, D. (2006). Institutionalisation for All. Art Monthly 294. Retrieved from http://www.artmonthly.co.uk/magazine/site/article/institutionalisation-for-all-by-dave-beech-march-2006
Byrne, D. (2016). Vernacular culture and nationalism. Retrieved from https://davidbyrne.com/journal/vernacular-culture-and-nationalism
Castells, M. (1997). The Power of Identity. Malden, MA: Blackwell.
Lantis, M. (1960). Vernacular Culture. American Anthropologist. Vol. 62, pр. 202–216.
McGarry, А., Erhart, I., Eslen-Ziya, H., Jenzen, O., & Korkut, U. (2020). The Aesthetics of Global Protest: Visual Culture and Communication. Amsterdam.
Olcese, Cr., & Savage, M. (2015). Notes towards a ‘social aesthetic’: guest editors’ introduction to the special section. The British Journal of Sociology, 66 (4). pp. 720–737. ISSN 0007-1315 DOI: https://doi.org/10.1111/1468-4446.12159
Sawer, M. (2007). Wearing your Politics on your Sleeve: The Role of Political Colours in Social Movements. Social Movement Studies, 6(1):39–56. DOI: https://doi.org/10.1080/14742830701251294
Vinciguerra, T. (13.03.2005). The Revolution Will Be Colorized. Tze Nev York Times. Retrieved from https://www.nytimes.com/2005/03/13/weekinreview/the-revolution-will-be-colorized.html
Zbiok Czajkowski. (No date). Retrieved from https://www.instagram.com/zbiok/
Стаття надійшла до редакції 16.10.2025.
Стаття прийнята до друку після рецензування 04.12.2025.
Стаття оприлюднена 31.12.2025.
Розділ: УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА.