UDC 130.2:005.936.3
Yevheniia Bilchenko
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ.
ORCID 0000-0001-9662-0594
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-17-2020-1.54-64
Ключові слова: транснаціоналізм, базовий конфлікт, парадокс, легітимація, культуралізм, глобалізм, мультикультуралізм, «відкритий шов».
Анотація. Стаття присвячена критичному аналізу симптомів транснаціонального світу, який інтерпретується як символічний порядок, схильний до автоматичного самовідтворення та інерції функціонування в машинному режимі трансгресії через легітимацію власних недоліків. Головною травмою є базовий конфлікт між власниками капіталу та працівниками, виражений на рівні повсякденної реальності через зміну комунікативної структури в спілкуванні «людей часу» (третя хвиля) та «людей простору» (перша хвиля). «Люди часу» постають як ідеологи, що творять маніпулятивну реальність для «людей простору» як догматиків, утримуваних у ситуації часткового контролю й утилітарного використання.
Результатами ідеологічного зсуву базового конфлікту в область культури (культуралізм) є численні вторинні конфлікти, одним із яких є парадокс, породжений на рівні символічного порядку між власне глобалізмом та мультикультуралізмом, між політикою уніфікації та політикою ідентичностей як м’яким механізмом підтримки гомеостазу ринкового універсалізму. Уявність такого парадоксу як фантазмічного сценарію ідеології вказує на реальну соціально-економічну суперечність, яка маскується за допомогою «відкритого шва» (тактики неприховування в гіперреалізмі). Частина «людей простору» потрапляє під категорію «хороших інших» у політиці підтримки відмінностей, а частина — табуюється. На рівні політики регіонів це виявляється у селективному ставленні як до локацій у їхній боротьбі проти унітарних державних урядів, так і до самих цих урядів у залежності від їхнього глобалістичного чи антиглобалістичного спрямування.
Біографія автора.
Більченко Євгенія Віталіївна, доктор культурології, доцент, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ.
yevzhik80@gmail.com
Література:
Бадью, А. (2006). Этика: Очерк о сознании Зла. СПб: Machina.
Бауман, З. (2004). Глобализация. Последствия для человека и общества. М.: Весь Мир.
Бек, У. (2001). Что такое глобализация? Ошибки глобализма – ответы на глобализацию. М.: Прогресс-Традиция.
Гидденс, Э. (2005). Социология. М.: Едиториал УРСС.
Делёз, Ж., & Гваттари, Ф. (2005). Ризома («Тысяча плато», глава первая). Восток, 11/12 (35/36). Retrieved from http://www.situation.ru/app/j_art_1023.htm
Жижек, С. (2002). Добро пожаловать в пустыню Реального. М.: Фонд «Прагматика культуры».
Кляйн, Н. (2005). No Logo. Люди против брендов. М.: Добрая книга.
Миллер, Ж.-А. (2017). Введение в клинику лакановского психоанализа. Девять испанских лекций. М.: Логос/ Гнозис.
Фуко, М. (1996). Порядок дискурса. М.: Касталь.
Хабермас, Ю. (No date). Европейское национальное государство: его достижения и пределы. О прошлом и будущем суверенитета и гражданства (текст статьи). Retrieved from http://travellingscience.blogspot.com/2013/11/blog-post_5995.html
Bauman, Z. (1997). Modernity and Clarity. VS Verlag für Sozialwissenschaften. doi: 10.1007/978-3-322-91433-0_5
Bourriaud, N. (2009). The Radicant. Tate Britain, 3 Februari t/m 26 April. Sternberg Press. Retrieved from www.metropolism.org/magazine/2009-no1/een-archipel-van-lokale-reacties/
Diamond, L. (2011). A Fourth Wave or False Start? Democracy After the Arab Spring. Foreign Affairs. May 22. Retrieved from https://www.foreignaffairs.com/articles/middle-east/2011-05-22/fourth-wave-or-false-start
The Glocal Forum Partners. Cities. (No date). Retrieved from http://glocalforum.flyer.it/default.php?id=94&lng=fr.
Toffler, A. (2000). Global Gladiators Challenge the Power of Nations. New Perspectives Quarterly, (17), 26–27.
Waters, M. (2001). Globalization. Key ideas. London and New York: Routledge.
Webster’s Third New International Dictionary of the English Language. (1961). Retrieved from https://www.britannica.com/topic/Websters-Third-New-International-Dictionary-of-the-English-Language
Версія статті у PDF (українська).
Опубліковано: 10 березня 2020 року.
Розділ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ.