UDC 316.7
Nataliia Otreshko
Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.
ORCID 0000-0002-9563-692X
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-17-2020-1.65-74
Ключові слова: суб’єкт, Інший, Чужий, феноменологія, постмодернізм.
Анотація. У статті порівнюються два підходи — феноменологічний і постмодерністський — у процесі аналізу феномену Чужого. У феноменології акцент робиться на розумінні Іншого в просторі світу повсякденності. За допомогою діалогу з Іншим повсякденність набуває нових значень і символічності простору. У постмодернізмі, а радше постструктуралізмі Ж. Лакана процес розуміння Іншого переноситься всередину особистості, стає проблемою становлення суб’єкта в сучасній культурі. Цей підхід до аналізу Іншого як частини власного Я сучасної людини отримує свій розвиток у філософській концепції суб’єкції Дж. Батлера. Як у концепції Ж. Лакана, так і в теорії суб’єкції Дж. Батлера Інший/Чужий є невід’ємною частиною особистості суб’єкта. Це своєрідний етап його становлення. Таким чином, соціальна проблема відносин з Чужим, певною мірою, стає психологічною боротьбою з Іншим у середині особистості, умовою її формування, її соціальної зрілості. Обидва підходи до аналізу Чужого — як феноменологічний, так і постмодерністський — певною мірою, узаємно доповнюють один одного й дозволяють по-новому поглянути на проблему збереження діалогової культури толерантного ставлення до систем цінностей представників різних, часто конфліктуючих культур.
Біографія автора.
Отрешко Наталія Борисівна, доктор соціологічних наук, доцент, провідний науковий співробітник, Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.
otreshkon@gmail.com
Література:
Батлер, Дж. (2002). Психика власти: теория субъекции. Перевод 3авена Баблояна. Харьков: Алетейа.
Бергер, П. & Лукман, Т. (1995). Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. Перевод Е. Руткевич. Москва: Медиум.
Вальденфельс, Б. (1991). Повседневность как плавильный тигль рациональности. Ред. В. В. Винокурова и А. Ф. Филиппова. Социо-Логос. Вып.1., с. 39–50.
Вальденфельс, Б. (1994). Своя культура и чужая культура. Парадокс науки о «Чужом».Перевод О. Кубановой. Логос. № 6. Відновлено з http://www.ruthenia.ru/logos/number/1994-6.htm [Доступ до ресурсу: 29. 01. 2020].
Грицанов, А., & Можейко, М. (Eds.).(2001).Постмодернизм: Энциклопедия. Минск: Интерпрессервис Кн. дом.
Карсенти, Б. (1999). Социология в пространстве точек зрения. Поэтика и политика: Альманах Российско-французского центра социологии и философии Института социологии РАН. М.: Институт экспериментальной социологии; СПб.: Алетейя. Відновлено з http://bourdieu.name/content/karsenti-b-sociologija-v-prostranstve-tochek-zrenija [Доступ до ресурсу: 29. 01. 2020].
Лакан, Ж. (1998). Семинары. Книга 1: Работы Фрейда по технике психоанализа (1953/54). Перевод М. Титовой, А. Черноглазова. М: Гнозис, Логос.
Мерло-Понти, М. (1999). Феноменология восприятия. Под ред. И. С. Вдовиной, & С. Л. Фокина. СПб: Ювента, Наука.
Шюц, А. (2004). Избранное: Мир, светящийся смыслом. М.: РОССПЭН.
Версія статті у PDF (українська).
Опубліковано: 10 березня 2020 року.
Розділ: СВІТОВА КУЛЬТУРА І МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ.