Сучасні способи матеріалізації пам’яті про об’єкти культурної спадщини, які перебувають під загрозою знищення

УДК 351.853:[004.932:004.352](045)

Maryna Mishchenko

Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.
ORCID 0000-0002-2066-8097

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-17-2020-1.130-138

Ключові слова: історична пам’ять, культурна спадщина, об’єкти культурної спадщини, нерухомі об’єкти культурної спадщини, охорона культурної спадщини, 3D-сканування.

Анотація. У статті досліджено проблематику, пов’язану з визначенням сучасних способів матеріалізації і подальшого збереження пам’яті про об’єкти культурної спадщини, які опинилися під загрозою знищення. З’ясовано, що розвиток новітніх технологій, зокрема 3D-сканування, дає широкі можливості для фіксації деталізованої тривимірної проекції будь-якого об’єкта (як рухомого, так і не рухомого) у тому стані, якому він перебуває на момент його фіксації, з огляду на ступінь пошкодження, реальність/неминучість загрози бути знищеним чи зруйнованим та наявність перспектив майбутньої реставрації.
Наголошено на тому, що за відсутності достатнього бюджетного фінансування варто шукати альтернативні за змістом та ступенем витратності шляхи збереження для майбутніх поколінь якщо не реального об’єкта, то принаймні його достовірної віртуальної проекції.
Визначено й аргументовано, що не варто ігнорувати ту важливу роль, яку відіграють у сучасних пам’яткоохоронних процесах інноваційні ініціативи небайдужих громадських активістів, а також об’єднань громадян, які реалізуються переважно на теренах мережі Інтернет з активним використанням усіх її можливостей.

Біографія автора.

Міщенко Марина Олексіївна, кандидат юридичних наук, в.о. завідувача відділу культурної спадщини та пам’яткоохоронної справи, Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.
mishchenko_m@ukr.net

Література:

Дмитрук, О. (2019). Хто і навіщо робить 3D-моделі пошкоджених історичних будівель Києва. The Village Україна. Відновлено з https://www.the-village.com.ua/village/city/city-guide/289825-hto-i-navischo-robit-3d-modeli-poshkodzhenih-istorichnih-budivel-kieva.

Дуфенюк, О. М. & Марко, О. І. (2018). Інноваційні технології 3D-сканування в криміналістичній діяльності. Електронне наукове фахове видання «Порівняльно-аналітичне право». Відновлено з http://www.pap.in.ua/1_2018/93.pdf

Никонова, А. & Ляшко, А. (2013). Формы сохранения повседневной городской культуры в памяти поколений. Національна та історична пам’ять. Політика пам’яті в культурному просторі: Зб. наук. праць. Редактор В. Мілевська. Випуск 8. К.: ДП «НВЦ «Пріоритети». С. 103.

Про державний бюджет України на 2018 рік: із Закону України. (2018, 26 січня). Відомості Верховної Ради України. № 3–4. С. 5. DOI: https://doi.org/10.33498/louu-2018-10-198

Про державний бюджет України на 2019 рік: із Закону України. (2018, 14 грудня). Відомості Верховної Ради України. № 50. С. 5.

Про державний бюджет України на 2020 рік: із Закону України. (2019, 24 грудня). Офіційний вісник України. № 99. С. 20.

Про затвердження Порядку визначення категорій пам’яток: із постанови Кабінету Міністрів України. (2019, 18 червня). Офіційний вісник України. № 46. С. 16. DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/12062018/5783

Про охорону культурної спадщини: із Закону України. (2000, 21 липня). Офіційний вісник України. № 27. С. 32.

Ручка, І. O. (2013). Використання сучасних 3D–сканерів для підвищення рівня якості вимірювань. Якість технологій та освіти. № 4. С. 56–61.

Скакун, І. (2019). В Україні почав працювати Офіс культурних інновацій. Громадський простір. Відновлено з https://www.prostir.ua/?news=v-ukrajini-pochav-pratsyuvaty-ofis-kulturnyh-innovatsij-2.

Версія статті у PDF (українська).

Опубліковано: 10 березня 2020 року.

Том 17 № 1 (2020)

Розділ: МУЗЕЄЗНАВСТВО ТА ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВО.