Депортація 1944 року в культурній пам’яті кримськотатарського народу (на прикладах творів Ервіна Умерова та Шаміля Алядіна)

УДК 008[341.43″1944″:821(=512.19)]

Nadiia Honcharenko

Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.

ORCID 0000-0003-2588-0991

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-17-2020-1.139-148

Ключові слова: культурна пам’ять, комунікативна пам’ять, примусова депортація, кримськотатарська література, Ервін Умеров, Шаміль Алядін, історико-культурна спадщина, україномовні переклади.

Анотація. У статті розглядається висвітлення в літературних творах депортації кримськотатарського народу в травні 1944 р. з погляду функціонування таких творів як елементів культурної пам’яті.
Проаналізовано низку творів Ервіна Умерова: оповідання «Самотність», «Чорні ешелони», «Дозвіл», та Шаміля Алядіна: роман
«Запрошення на бенкет диявола» і повість «Я — ваш цар і бог», виданих в українських перекладах. Значення друку українських перекладів творів про депортацію 1944 р., обумовлюється тим, що досі зберігаються негативні стереотипи й упередження щодо кримських татар. Протягом останніх 20-ти років розвінчано чимало історичних міфів, а саме: про «зрадництво» кримських татар під час Другої світової війни, висвітлено трагедію депортації з фактичного боку. Доки така робота істориків була унеможливлена владою, відповідну роль брали на себе кримськотатарські письменники. Ця функція літератури лише видозмінилася в наш час, коли особливої ваги набуває естетичний і етичний потенціал літератури, осмислення історичних подій письменниками. Для Ш. Алядіна (1912–1996) та Е. Умерова (1938–2007) депортація була й особистим досвідом. У творах, написаних у радянський та пострадянський період, вони трансформували в тексти культури як власний досвід, так і комунікативну пам’ять народу. Також показано, як на мову й сюжетну тканину творів вплинув панівний радянський дискурс, змушуючи авторів до вживання підтексту, багатошарової фабули та езопівської мови.

Біографія автора.

Гончаренко Надія Кузьмівна, молодший науковий співробітник, Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.
kuzmivna@gmail.com

Література:

Алядін, Ш. (2018а). Запрошення на банкет диявола. Мердивен. К.: «Майстер книг». С. 17–173.

Алядін, Ш. (2018b). Я – ваш цар і бог.  Мердивен. К.: «Майстер книг». С. 175–259.

Бажан, О. (2017). Яких втрат зазнали кримські татари в роки Другої світової війни. Історія Криму в запитаннях і відповідях. К.: «Наукова думка». С. 413–415.

Бекірова, Г. (2017). Пів століття опору. Кримські татари від вигнання до повернення (1941–1991). Нарис політичної історії. К.: «Критика». 488 с.  

Гаврилів, Т. (2019). Бенкет диявола. Відновлено з https://zbruc.eu/node/86090

Гриценко, О. (2017). Президенти і пам’ять. Політика пам’яті президентів України (1994–2014): підґрунтя, послання, реалізація, результати. К.: «К.І.С.». 1136 с.

Джемілєва, А. (2005). Віддзеркалення теми депортації у творчості Ервіна Умерова. Вопросы духовной культуры. Филологические науки. Кримський науковий центр НАН України і МОН України. С. 43–46. 

Латишева, Е. (2006). Формування сучасної кримськотатарської літератури.  Вопросы духовной культуры. Исторические науки. Кримський науковий центр НАН України і МОН України. С. 25–27. 

Максименко, О. (2017). Реалії сталінського режиму в книзі спогадів репресованого кримськотатарського поета і тюрколога Шевкія Бекторе «Волги червона течія». Наш Крим = Our Crimea = Bizim Qirimimiz. Вип. III. К.: Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАНУ. С. 210–221.

Муратова, О. (2010). Історична трансформація методу соцреалізму в період «відлиги». Наукові праці. Історія. Чорноморський державний університет ім. П. Могили. Миколаїв. Том 129, № 116. С. 42–48.

Сеітяг’яєва, Т. (2018). Штрихи до літературної спадщини кримських татар. І народився день: кримськотатарська проза українською. К.: «Майстер книг». С. 12–25.

Турченко, Ф. (2016). Як створювалися перші підручники з історії України. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. Випуск 45. Том 1. С. 177–191. 

Умеров, Е. (2003). Чорні ешелони. Самотній пілігрим: сучасна кримськотатарська проза. Упоряд., укр. пер., передм. В. Даниленко. К.: «ВД В. Даниленко». С. 261–280.

Умеров, Е. (2018а). Дозвіл. І народився день: кримськотатарська проза українською. К.: «Майстер книг». С. 313–329.

Умеров, Е. (2018b). Самотність. І народився день: кримськотатарська проза українською. К.: «Майстер книг». С. 293–311.

Версія статті у PDF (українська).

Опубліковано: 10 березня 2020 року.

Том 17 № 1 (2020)

Розділ: МУЗЕЄЗНАВСТВО ТА ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВО.