Соціально-філософський контекст історії культурно-антропологічної парадигми

Violeta Demeschenko

Інститут культурології Національної академії мистецтв України, м. Київ,

ORCID ID 0000-0001-8296-4628

DOI:

Ключові слова: антропологія, історія, філософія, соціологія, модель, концепція, парадигма, науковий синтез, людство.

Анотація. У дослідженні розглядається питання щодо стану такої науки, як антропологія в сучасному науковому середовищі. У статті окреслено низку цікавих питань щодо змін у цілому, а також трансформації парадигм, що відбуваються в сучасних антропологічних знаннях. Проаналізовано історичні витоки культурно-антропологічної парадигми в соціально-філософському контексті. Зазначено нові напрями розвитку антропології як науки, а також відзначено, що в межах постмодерну вивчається соціокультурна реальність та її динамічні характеристики, оскільки до цього в класичних антропологічних моделях не вивчались аспекти зв’язків людей з їхнім оточенням. Сучасну антропологію можна охарактеризувати як загальну антропологію, що має масу розгалужень. Такий новітній її напрям концентрує увагу на тих інтеграційних рисах, які дозволяють показати людство як єдине ціле. Цей новий напрям, розвиваючись на стику філософії та антропологічної науки в цілому, виробив деякі критерії наукового синтезу. Сьогодні антропологія прагне синтезувати філософське й наукове знання про людину в єдину пізнавальну картину світу на основі загальнонаукових методів, враховуючи комплексні й системні підходи.

Біографія автора.

Демещенко Віолета Валеріївна, кандидат історичних наук (Ph.D., теорія та історія культури), доцент, Інститут культурології Національної академії мистецтв України, м. Київ.

vio150569@gmail.com

Література:

Бердяев, Н. А. (1989). Философия свободы. Смысл творчества. Москва: Правда.

Борофски, Р. (1995). Введение к книге: «Осмысливая культурную антропологию». Этнографическое обозрение. № 1. С. 3–18.

Васильев, М. И. (2002). Введение в культурную антропологию. Учебное пособие. Великий Новгород: НовГУ им. Ярослава Мудрого.

Кант, И. (1966). Соч.: В 6 т. Т. 6. Москва.

Кассирэр, Э. (1998). Логика наук о культуре. Избранное. Опыт о человеке. Москва: Гардарика.

Петров, Ю. В. (2010). Философия культуры: Труды Томского государственного университета. Т. 272. Сер. культурологическая. Томск: Изд-во Том. ун-та.

Плеснер, X. (2004). Ступени органического и человек. Введение в философскую антропологию. Москва: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН).

Раппопорт, Р. А. (1995). Эволюция человечества и будущее антропологии.  Этнографическое обозрение. № 6. С. 18–30.

Резник, Ю. М. (ред). (2012). Социокультурная антропология: История, теория и методология. Энциклопедический словарь. Москва: Академический Проект, Культура; Киров: Константа.

Хейзинга, Й. (1992). Homo ludens. В тени завтрешнего дня. Москва: Прогресс, Прогресс-Академия.

Шелер, М. (1988). Положение человека в Космосе. Филиппов, А. (Перевод). Проблема человека в западной философии. Ю. Н. Попова (ред.). Москва: Прогресс. C. 31–95.

Colson, E. (1984). The Reordering of Experience: Anthropological Involvement in Time. Journal of Anthropological Research. № 40. P.7. DOI: https://doi.org/10.1086/jar.40.1.3629686

Geertz, C. (1985). Wadding. Times Literary Supplement. № 4288 (June 7). P. 623.

Greenberg, J. (1971). Melville Jean Herskovits 18951963. A Biographical Memoir by Joseph C. Greenberg. Washington: National Academy of Sciences.

Kuper, A. & Kuper, J. (Eds.). (1995). The Social Science Encyclopedia. Boston. P.177.

Mandelbaum, D. (1969). Cultural Anthropology. In D. Sills (Ed.). Anthropology. Encyclopedia of Social Science. N.Y.

Wolf, E. (1982). Europe and the People Without History. Berkeley: University of California Press.

Версія статті у PDF (англійська).

Опубліковано:

Том 20 № 2 (2021).

Розділ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ