Семантичний вимір твору мистецтва: культурологічний підхід

Iryna Piatnytska-Pozdnyakova

Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, м. Миколаїв.

ORCID ID 0000-0002-7211-1602

DOI:

Ключові слова: смислові рівні аналізу музичного тексту, структурні елементи музичного мовлення композитора.

Анотація. Мета роботи полягає у виявленні семантично змістовних структур музичних текстів, що яскраво презентують оригінальний композиторський стиль, але не з позицій їхньої унікальності, а як складного багатошарового семантичного простору. Це дозволило вийти на інший аналітичний дискурс, що є основою культурологічного підходу, який оперує більш широким аналітичним інструментарієм та застосовується з метою осягнення світоглядних позицій композитора, виявлення значущості стильових засад його творчості, розуміння складних семантичних процесів його концептосфери загалом.

Наукова новизна полягає в розкритті семантично значущих структурних елементів музичних текстів на дотекстовому, текстовому та позатекстовому рівнях смислоутворення. На прикладі аналізу творчості харківського композитора В. Птушкіна розкрито змістовні рівні музичних текстів, проаналізовано структурні елементи музичного мовлення. Результати дослідження можуть бути використані для подальшої розробки методичного матеріалу в курсах лекцій та семінарів з історії та теорії української культури.

Біографія автора.

П’ятницька-Позднякова Ірина Станіславівна, доктор мистецтвознавства, доцент, Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, м. Миколаїв.

musik_prof@ukr.net

Література:

Акопян, Л. (1995). Анализ глубинной структуры музыкального текста. Москва: Практика.

Арановский, М. (1998). Музыкальный текст: структура и свойства. Москва: Композитор.

Берегова, О. (2013). Інтегративні процеси в музичній культурі України ХХ–ХХI століть: монографія. Київ: Інститут культурології НАМ України.

Бонфельд, М. (1996). Музыка: язык или речь? Музыкальная коммуникация: сб. научных трудов. Серия «Проблемы музыкознания». Санкт-Петербург. Вып. 8. C. 15–39.

Кияновська, Л. (1993). Оновлення принципів програмності в музиці ХХ ст. Українська музика. Традиції та сучасність. Львів: Вищий музичний інститут ім. М. Лисенка. C. 37–57.

Козаренко, О. (2000). Феномен української національної музичної мови. Львів: Сполом.

Медушевский, В. (1993). Интонационная форма музики. Москва: Композитор.

Москаленко, В. (2003). Аура слова в музичній інтонації. Семантичні аспекти слова в музичному творі: зб. ст. Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського. Київ: Нац. муз. акад. України. С. 3–14.

Птушкин, В. (2006). Пьесы и ансамбли для фортепиано. Харьков: Издат. дом «Фактор». 94 с.

Пясковський, І. (2006). Смислоутворення структурних функцій музичної форми. Науковий Вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Київ: НМАУ, Вип. 60. C. 33–41.

Самойленко, А. (2006). Музыка в процессе ноогенезиса. Науковий Вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Київ: НМАУ. Вип. 60. C. 8–17.

Соломонова, О. (2004). «Гармонический диссонанс» (о стилистической природе музыкальной пародии). Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Вип. 38. Музичний стиль: Теорія. Історія. Сучасність. Київ: НМАУ. C. 88–95.

Сюта, Б. (2006). Константні моделі в процесі музичного смислоутворення. Науковий Вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Київ. Вип. 60. C. 69–77.

Agawu, Kofi. (2009). Music as discourse: semiotic adventures in romantic music. New York: Oxford University Press. 336 s.  DOIhttps://doi.org/10.1093/ml/gcp098

Cooke, D. (1959). The Language of Music. London: Oxford University Press. 289 p. Retrieved from https://ru.scribd.com/doc/97564263/The-Language-of-Music-Cooke-1959

Coker, W. (1972). Music and Meaning: A Theoretical Introduction to Musical Aesthetics. New York: The Free Press. 256 p.

Cumming, N. (2000). The sonic self: musical subjectivity and signification. Bloomington: Indiana University Press. 392 р. DOI: https://doi.org/10.7202/1014675ar

Hatten, R. (1994). Musical Meaning in Beethoven: Markedness, Correlation and Interpretation. Bloomington: Indiana University Press. 349 p.

Jiranek, J. (1985). Zu Qrundfagen der musikasemiotik. [On Questions of Musememotics]. Berlin. 225 s.

Kress, G. R., & Leeuwen, J. van T. (1996). Reading Images: The Grammar of Visual Design. New York: Routledge.

Kristeva, J. (1968). Problèmes de la structuration du texte. Linquistique et Litterature, also, in Théorie d’ensemble. Р. 297–316.

Lidov, D. (2004). Is Language a Music?: Writings on Musical Form and Signification (Musical Meaning and Interpretation). Indiana University Press. 256 p. DOI: https://doi.org/10.1525/mts.2009.31.2.372

Martinez, J. Luiz. (1996). Icons in Music: A Peircian rationale. Semiotica. № 1/2. P. 57–86.

Monelle, R. (1992). Linguistics and semiotics in music. Routledge: Harwood Academic Publishers. 349 p.

Rumph, St. (2012). Mozart and Enlightenment semiotics. Berkeley: University of California Press. 265 p.

Szabolcsi, B. (1959). Bausteine zu einer Geschichte der Melodie [Building Blocks to History of the Melody]. Budapest: Corvina. 317 s.

Tarasti, E. (1985). Music as Sign and Process. Analitica: Studies in the Description and Analysis of Music in Honour oflngmar Bengtsson. Stockholm. Р. 97–115.

Версія статті у PDF (англійська).

Опубліковано:

Том 20 № 2 (2021).

Розділ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ