Філософія «мовчання» в контексті сценічної дії

УДК 792.07.378.147

Valerii Patsunov

Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ.

ORCID ID 0000-0002-9757-3651

DOI:

Ключові слова: невербальні канали, зони мовчання, динамічна пауза, статична пауза, психологічна пауза.

Анотація. Проаналізовано природу невербальної людської поведінки. Розкрито невербальний інструментарій актора, його переваги над вербальним та основні характеристики: органічність, видовищність, інформативна насиченість і впливовість на глядача. Виявлено антинауковість поняття «словесна дія» і його руйнівну роль у органічному процесі народження слова.

Розкрито провідну роль режисури в створенні невербального тексту видовища. Визначено роль сценічного «мовчання» як найбільш інформативного та впливового акторського та режисерського інструменту розкриття глибинних смислів людських характерів, подій та явищ у процесі створення вистави. Акцентовано, що саме зони мовчання, паузи, мізансцени, акторські психофізичні та режисерські постановочні побудови, а не літературні тексти транслюють потаємні смисли видовищ, розкривають приховані за драматургічними текстами лабіринти думок, намірів і почуттів персонажів, апелюючи до уяви, фантазії та інтуїції глядача.

Узагальнено основні види та різновиди сценічних пауз та зон мовчання.

Основні положення дослідження проілюстровані статичними та динамічними невербальними епізодами з кінотворів та з творів театрального мистецтва.

Біографія автора.

Пацунов Валерій Петрович, заслужений діяч мистецтв України, професор, Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ.

v.patsunov@gmail.com

Література:

Белинский, В. Г. (1953). Полное собрание сочинений в 13 томах. Т. II. Москва: ЭНИ.

Бутовская, М. Я. (2004). Язык тела: природа и культура.   Москва: Научный мир.

Василько, В. (No date). Щоденники. ГИТИК № 10374.

Голубовский, Б. Г. (2019). Шаг в профессию. Москва: ГИТИС.

Горелов, И. Н. (1980). Невербальные компоненты коммуникации. Москва: Наука.

Иванова-Лукьянова, Г. Н. (2020). Культура устной речи. Интонация, паузирование, логическое ударение, темп, ритм: учебное пособие. Москва: Флинта.

Курбас, Лесь (1969). Спогади сучасників. Київ: Мистецтво.

Метерлинк, М. (1915). Полное собрание сочинений. Перев. Н. М. Минского и Л. Н. Вилькиной, под ред. Н. М. Минского. Т. 2. Петербург: Товарищество А. Ф. Маркс.

Пацунов, В. П. (2011). Станиславский в ХХІ в.: Культ? Миф? Или Реальность? Київ: Макрос.

Піз, А., & Піз, Б. (2017). Мова рухів тіла. Київ: КМ-Букс.

Радионова, Т. Я. (2015). Мысль и пауза. Альманах «Академические тетради». Выпуск 16-й. Тетрадь 6-я. Москва: Общественная академия эстетики и свободных искусств им. Ю. Б. Борева. С. 268–275.

Радионова, Т. Я. (2019). Категория «театр мысли» в пространстве единой интонологии.  Альманах «Академические тетради». Выпуск 19-й. Тетрадь 5-я. Москва: Общественная академия эстетики и свободных искусств им. Ю. Б. Борева. С. 256–267. 

Чвырь, Л. А. (2015). Интонация вне звука. Альманах «Академические тетради». Выпуск 16-й. Тетрадь 6-я. Москва: Общественная академия эстетики и свободных искусств им. Ю. Б. Борева. С. 292–297.

Версія статті у PDF (українська).

Опубліковано:

Том 20 № 2 (2021).

Розділ: ПРИКЛАДНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ І КУЛЬТУРНІ ПРАКТИКИ.