Ігровий телесеріал як специфічна форма публічної комунікації

УДК 654.197: 791.43

Andrii Mazepa

Київський національний університет культури і мистецтв, Київ.

ORCID 0000-0002-6285-6109

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-14-2018-2.192-198

Ключові слова: телесеріал, телепростір, публічна комунікація, постмодерн, культура.

Анотація. Стаття присвячена проблемі ролі й місця телесеріалу в сучасній публічній комунікації. Розкриті основні принципи побудови постмодерного телевізійного простору, визначено його специфіку як елемента культурної політики. Показано, що телесеріал є одним з основних факторів у побудові “картини світу” глядача. Обґрунтовано роль телесеріалу як системоутворювального фактора сучасної публічної комунікації в царині вітчизняного телевізійного простору. Доведено, що сутність телесеріалу полягає в транслювальній функції, яка спрямована на перетворення природи, суспільства, самої людини. Окрім того, телесеріали є текстами масової культури й комунікації, у яких репрезентується специфіка їхнього сучасного постмодерного стану.

Біографія автора.

Мазепа Андрій Олегович, аспірант, Київський національний університет культури і мистецтв, Київ.

376@ukr.net

Література:

Барна Н. В. Культура в інформаційному суспільстві: процеси трансформації. Мультиверсум. Філософський альманах.2014. Вип. 8–9. С. 3–12.

Вирилио П. Информационная бомба. Стратегия обман URL: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Polit/Vir/index.php (дата звернення: 03.06.2018).

Гарасим Я. Категоріальна опозиція “універсальне/на-ціональне” в етноестетичних вимірах. Вісник Львівського університету. Серія журналістика. Львів, 2007. Вип. 31. С. 131–139.

Дадамян Г. Восприятие монументального искусства типы, механизмы, эффективность: опыт эмпирического исследова-ния. Вопросы социологии искусства. Москва, 1979. С.194–248.

Ерасов Б. С. Социальная культурология. Москва, 2000. 591 с.

Каган М. С. Философия культуры: становление и развитие. Санкт-Петербург, 1998. 443 с.

Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність. Львів, 2002. 304 с.

Мерло-Понти М. Феноменология восприятия. Санкт-Петербург, 1999. 605 с.

Плотницька О. Педагогічна технологія та етапи формування художньо-аналітичних умінь майбутнього вчителя музики. URL: http://eprints.zu.edu.ua/6048/ (дата звернення: 05.06.2018).

Полякова Т. О., Демченко В. Д. Кіно і телебачення: два шляхи розвитку масової комунікації. Дніпропетровськ, 2015. 156 с.

Саппак В. С. Телевидение и мы. Москва, 2007. 166 с.

Соколов Е. Г. Консервативные тенденции в современной культуре. Философия и социально-политические ценности консерватизма в общественном сознании (от истоков к со-временности): сб. статей / под ред. Ю. Н. Солонина. Санкт-Петербург, 2004. C. 225–245.

Тейлор Э. Б. Первобытная культура. Москва, 2009. Т. 1. 459 с.

White L. The Science of Culture: A Study of Man and Civilization. URL: https://archive.org/details/scienceofculture00whit (Last accessed: 08.06.2018).

Версія статті у PDF (українська).

Опубліковано: 22 листопада 2018 року.

Том 14 № 2 (2018).

Розділ: ПРИКЛАДНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ І КУЛЬТУРНІ ПРАКТИКИ.