Olena Berehova
Інститут культурології Національної академії мистецтв України, м. Київ.
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-22-2022-2.92-101
Ключові слова: творчість Марини Денисенко-Сапмаз, українська сучасна музика, жінка-композиторка, неостиль, культуротворення, українська діаспора.
Анотація. Уперше в українській культурології здійснено спробу творчого портрету композиторки Марини Денисенко-Cапмаз, окреслено основні етапи становлення її творчої особистості, запропоновано панорамний огляд знакових у її мистецькій біографії творів. Аналітичні спостереження дозволили здійснити узагальнення стосовно орієнтирів її музичної естетики, серед яких – постмодерністський тип світогляду, схильність до комбінування неостилів, відкритість до технологічних експериментів і авангардні пошуки в різних техніках композиції, синтезування принципів європейського та східного музичного мислення, використання нових виконавських технік для інструментів та голосів, приділення великої уваги просторовим якостям тембру і звуку. Особливою ознакою естетики М. Денисенко-Сапмаз стає присутність у її творах українського національного елемента в різних аспектах від прямого цитування народного музичного епосу, авторських обробок українських колядок і щедрівок у ранньому періоді до більш опосередкованих форм роботи з фольклорним матеріалом у зрілому періоді творчості, як-от: стилізація, введення в партитуру специфічного українського інструментарію, особлива лірична інтонація, похідна від українського мелосу.
Біографія автора.
Берегова Олена Миколаївна, доктор мистецтвознавства, професор, заступник директора з наукової роботи, Інститут культурології Національної академії мистецтв України, м. Київ.
beregova@ukr.net
Література:
Берегова, О. (1999). Постмодернізм в українській камерній музиці 80–90-х років ХХ сторіччя. Київ: НПБУ. 141 с.
Берегова, О. (2013). Камерна музика українських композиторів у контексті художньо-стильових процесів 1990–2000-х років. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Вип. 106: Культурологічні аспекти сучасного мистецького дискурсу. Пам’яті Л. К. Каверіної: зб. ст. Ред.-упоряд. Л. М. Мокрицька. Київ: НМАУ імені П. І. Чайковського. С. 207–226.
Дружга, І. (2021). Сучасна бандуристика: композиторські пошуки та виконавські перспективи: дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства. 17.00.03 Музичне мистецтво. ХНУМ. 215 с.
Енциклопедія сучасної України. (2007). Денисенко Марина Геннадіївна. Відновлено з https://esu.com.ua/search_articles.php?id=21630
Морщакова, Н. (2016). «Темброве» мислення Марини Денисенко: гра цитат, метафор і стилів у композиціях для фаготу. Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Вип. 114 «Композитори і музикознавці Київської консерваторії в 1941–2010 роках». С. 359–379.
Рікман, К. (2002). К проблеме ладоинтонационной ситуационности в «Панегирике-1» для симфонического оркестра М. Денисенко. Мистецтвознавчі аспекти славістики: наукові записки культурологічного семінару. Вип. 2. Київ.
Сюта, Б. (No date). Українська музика молодшої генерації композиторів. Відновлено з http://www.musica-ukrainica.odessa.ua/_a-syuta-youngukrcomp.html
Тимощенко, Н. (2018). Фагот в українській камерній музиці кінця ХХ — початку ХХІ ст.: виконавські школи та композиторська творчість: дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства. Київ: НМАУ ім. П. І. Чайковського. 200 с.
Версія статті у PDF (українська).
Опубліковано: 15 липня 2022.
Розділ: УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА.