Архетип трікстера та його втілення в художніх образах Кози та Маланки (на прикладі ораторії Ганни Гаврилець «Барбівська коляда»)

УДК 130.2+78(477)

Mariia Turchyna
Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, м. Київ.
ORCID ID 0000-0003-2342-014X

DOI:

Ключові слова: : архетип трікстера, художній образ, Коза та Маланка, композиторська творчість Г. Гаврилець, ораторія «Барбівська коляда».

Анотація. У статті проаналізовано архетип трікстера та його втілення в художніх образах Кози та Маланки в ораторії «Барбівська коляда» сучасної української композиторки Г. Гаврилець. Розглянуто етимологію поняття «трікстер» та його значення як у архаїчному міфологічному мисленні, так і сучасній культурі. З’ясовано, що архетип трікстера відображається в людській свідомості та фольклорі через архетипові образи – трікстера та культурного героя, котрі можуть існувати як синкретично, так і окремо. Розглянуто історію створення ораторії Г. Гаврилець «Барбівська коляда». Підкреслено спільність рис Різдвяної Коляди та карнавалу з позиції трікстерства. Виявлено, що Коза та Маланка втілюють як риси трікстера, так і культурного героя, що свідчить про архаїчну, синкретичну природу даних образів. Проаналізовано характерні трікстерські риси, властиві образам Кози та Маланки: амбівалентність, медіаторство, карнавальність, лімінальність, блазнівська поведінка, ігрова та сміхова природа. Виокремлено трікстерські функції в образах Кози та Маланки з ораторії Г. Гаврилець «Барбівська коляда» – деструктуруючу, інтерпретативну, креативну.

Біографія автора.

Турчина Марія Олександрівна, аспірантка, Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, м. Київ.

marushka1513@gmail.com

Література:

Багрій, Т. (2013). Творчість Ганни Гаврилець: від витоків до світового визнання. Науковий вісник мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. Вип. 2. 152–156.

Бахтин, М. М. (1965). Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса. Москва: Художественная литература. 262 c.

Бенч, О. (2008). Фольклорні архетипи у хоровій творчості Ганни Гаврилець. Науковий вісник Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського. Вип. 75. 57–70.

Биконя, А. Г. (2015). Типологія образу культурного героя в українських чарівних казках та японських міфооповідях (дис. канд. філолог. наук). Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, Київ.

Карпенко, C. Д. (2006). Образ трікстера в українських народних анімалістичних казках. Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. Т. XI. 575 c. C. 272–279.

Кереньи, К. К. (1999). Трикстер и древнегреческая мифология. П. Радин. Трикстер. Исследование мифов северо-американских индейцев с комментариями К. Г. Юнга и К. К. Кереньи. 287 c. С. 241–265. Санкт-Петербург: Евразия.

Корчова, О. (2008). Музика, написана серцем. Музика. № 2. 10–12.

Коханик, І. (2006). Про детермінанти індивідуального стилю Анни Гарилець. Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського: Музика XX століття: погляд із XXI. Вип. 44. 167–179.

Курочкін, О. (1995). Українські новорічні обряди: «Коза» і «Маланка»: з історії народних масок. Опішне: Українське народознавство. 377 с.

Лащенко, А. П. (2007). З історії київської хорової школи. Київ: Музична Україна. 198 с.

Леви-Стросс, К.(2001). Структурная антропология. Москва: ЭКСМО-Пресс. 399 с.

Липовецкий, М. (2009). Трикстер и «закрытое» общество. Новое литературное обозрение, (100), 224–245.

Луніна, А. (2012). «Барбівська коляда» – візитівка Нового року. Музика. № 1. 4–7.

Маскович, Т. (2018). Хорові твори Ганни Гаврилець у руслі «нової сакральності» (дис. канд. мист): Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової, Одеса.

Мелетинский, Е. М. (1994). О литературных архетипах. Москва: РГГУ. 136 c.

Невінчана, Т. С. (2012). Українська музика в дорозі: з бесід та спостережень очевидця. Часопис Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. № 4 (17). 19–34.

Нискогуз, І. (2014). Особливості трактування українського фольклору в ораторії «Барбівська коляда» Ганни Гаврилець. Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка. Вип. 32. 183–191.

Пелипенко, А. А., Яковенко, И. Г. (1998). Культура как система. Москва: Языки русской культуры. 376 c.

Пилипчук, Р. Я (2001). Зародки театру: ігри й обряди, скоморохи, літургійне дійство. Я. Д. Ісаєвич (ред.). Українська культура XIII – пер. пол. XVII століть (Т. 2, С. 452–460), Київ.

Пучко-Колесник, Ю. В. (2009). Діяльність диригента-хормейстера як соціокультрний феномен. (дис. канд. мистецтвознавства): Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, Київ.

Радин, П. (1999). Трикстер. Исследование мифов северо-американских индейцев с комментариями К. Г. Юнга и К. К. Кереньи. Санкт-Петербург: Евразия. 288 c.

Смоляк, П. О. (2010). Роль зимових календарних обрядів в українському театральному мистецтві. Вісник Запорізького національного університету. Збірник наукових статей. Педагогічні науки. 1(12).51–56.

Тэрнер, В. (1983). Символ и ритуал. Москва: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука». 277 c.

Хренов, Н. А. (2007). Русский Протей. Санкт-Петербург: Алетейя. 400 c.

Чернявская, Ю. (2004). Трикстер, или Путешествие в хаос. Человек. № 3. 37–52.

Элиаде, М. (1987). Космос и история: избранные работы. Москва: Прогресс. 312 c.

Юнг, К. Г. (1991). Архетип и символ. Санкт-Петербург: Ренессанс. 300 c.

Юнг, К. Г. (1998). Психологические типы. Москва: Университетская книга; АСТ. 528 c.

Boas, F. (1898). Introduction. Teit J. Traditions of the Thompson Indians of British Columbia. (P. 3–17). Boston, New York.

Brinton, D. (1868). The Myths of the New World: A Treatise on the Symbolism and Methodology of the Red Race of America. New York.

Версія статті у PDF (англійська).

Опубліковано:

Том 22 № 2 (2022).

Розділ: УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА.