УДК 791.4
Mikhail N. Epstein
Університет Еморі, Атланта (Джорджія), США.
ORCID ID 0000-0003-1544-837X
Natalya Shelkovaya
Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля, м. Сєвєродонецьк.
ORCID ID 0000-0001-7303-0719
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-22-2022-2.81-91
Ключові слова: німфоманія, любов, чуттєвість, безчуттєвість, маніакальна вітальність, символи, соматичне пізнання, постріл у темряві.
Анотація. У статті автори, використовуючи трансдисциплінарний метод дослідження з позицій культурології, мистецтвознавства, філології, філософії, релігієзнавства, психології та соціальної філософії намагаються осмислити та виявити головні сенси та символи фільму Ларса фон Трієра «Німфоманка», знайти головну мету цього фільму. Водночас М. Епштейн звертає увагу, перш за все, на аспект паталогічної чуттєвості головної героїні – Джо, її німфоманію і, апелюючи до жінки та чоловіка перед гріхопадінням у Біблії, яких Бог благословив плодитися та розмножуватися, показує незвичайний ракурс сексуальних стосунків, розкриває крок за кроком шлях до любові та святості через розпусту й робить шокуючий висновок, який також має право на існування, про очисну роль пекельної розпусти для набуття святості. Н. Шелковая звертає більше увагу на розкриття символів у фільмі: дерева, сухе листя, гора, підйом Джо в гору в пошуках свого дерева душі, число 8, подвір’я Селигмана як склеп, вихід сина Джо на балкон, соматичне пізнання себе. У підсумку автори приходять до спільного висновку, що фільм Ларса фон Трієра «Німфоманка» – не порнографічний, а глибоко філософсько-психологічний, що показує викривлений шлях до кохання, до Бога, до Неба, до Справжньої Любові у викривленому безчуттєвому суспільстві, врятувати яке від загибелі може тільки ірраціональна любов.
Біографії авторів.
Епштейн Михайло Наумович, Семюел Кендлер Доббс професор теорії культури та російської літератури, університет Еморі, Атланта (Джорджія), США.
russmne@emory.edu
Шелковая Наталія Валеріївна, кандидат філософських наук, доцент, Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля, м. Сєвєродонецьк.
shelkovaya@snu.edu.ua
Література:
Булычева, А. Е. (2015). Анализ трилогии Ларса фон Триера: «Антихрист», «Меланхолия», «Нимфоманка». Відновлено з https://supervis.ru/content/762393877-bulycheva-ae-analiz-trilogii-larsa-fon-triera-antihrist-melanholiya-nimfomanka.
Добровольский, В. Ю. (2018). Понятие интертекстуальности в кинематографе (на примере фильмов Ларса фон Триера). Вестник РГГУ. Серия «Литературоведение. Языкознание. Культурология», № 8–2(41), С. 250–258. DOI: https://doi.org/10.28995/2073-6355-2018-8-250-258
Долин, А. (2015). Ларс фон Триер. Контрольные работы. Москва: Новое литературное обозрение.
Мандельштам, О. (1994). Собр. соч.: в 4 т. Т. 3. Москва: Арт-бизнес центр.
Мариевская, Н. Е. (2014). Время и смысл. Опыт темпорального анализа кинопроизведения. Вестник ВГИК, № 4(22), С. 33–46.
Эпштейн, М. (2014). Маниакальная витальность. Частный корреспондент. Відновлено з http://www.chaskor.ru/article/maniakalnaya_vitalnost_35131
Bainbridge, C. (2007). The cinema of Lars von Trier: authenticity and artifice. London & New York: Wallflower Press.
Haro, J. A., Koch, W. H. (2019). The Films of Lars von Trier and Philosophy: Provocations and Engagements. Cham, Switzerland: Springer Nature. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-24918-2
Schepelern, Р. (2014). Lars von Trier and Cultural Liberalism. Відновлено з https://www.dfi.dk/en/english/lars-von-trier-and-cultural-liberalism
Версія статті у PDF (українська).
Опубліковано: 15 липня 2022.
Розділ: СВІТОВА КУЛЬТУРА І МІЖНАРОДНІ ЗВʼЯЗКИ.