Ani Abrahamyan
Університет Індіани, м. Блумінгтон, штат Індіана, США
ORCID ID 0000-0001-8112-4811
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-22-2022-2.72-80
Ключові слова: Микола Лєсков, Київський текст, місто як текст, мемуарний жанр.
Анотація. 1849 року вісімнадцятирічній Микола Лєсков переїхав до Києва, де провів наступні десять років свого життя. Через 34 роки він написав мемуари «Печерські антики» (1883), у яких розповів про архітектуру, культуру та мешканців Києва. Ця стаття розглядає текст Лєскова – дія якого відбувається у Києві – поза його автобіографічною актуальністю. За розгляду через призму історичних та міфопоетичних образів Києва, що існували до та під час перебування Лєскова в місті, мемуари розкривають ієрархію знаків, образів та архетипів. Цю ієрархію, а також роль Києва в її формуванні та розповсюдженні теоретизували та вивчали дослідники української літератури, які назвали цей культурний феномен Київським текстом. Деякі з атрибутів Київського тексту – це опозиції високе/низьке, сакральне/профанне, та форма/аморфність. Будучи на все життя захопленим Києвом, Лєсков зробив свій внесок у літературну традицію Київського тексту дослідженням додаткових опозицій, таких як перетворення/традиція та офіційне/популярне. Таким чином, його мемуари «Печерські антики» надають нового історичного та культурного внеску в розуміння Київського тексту.
Біографія автора.
Абрамян Ані Еріківна, аспірантка кафедри слов’янських та східноєвропейських мов і культур (російська література), Університет Індіани, м. Блумінгтон, штат Індіана, США.
aniabrah@iu.edu
Література:
Булкина, И. (2010). Киев в русской литературе первой трети XIX века: Пространство историческое и литературное. Докторская диссертация. Тартуский университет.
Бураго, А. (2016). Семиотика города: Киев как текст культуры. Вестник РУДН: Теория языка. Семиотика. Семантика,(2), 35–40.
Гундорова, Т. (2000). У колисці міфу, або топос Києва в літературі українського модернізму. Київська старовина, (6). 74–82.
Евдокимова, О. (2000). «Юношеские воспоминания» Н. С. Лескова о Киеве («Печерские антики»). Русская литература, (1). 132–142.
Жужгина, Т. (2020). Ирония и контрасты в «Печерских антиках» Н. С. Лескова: К проблеме «Киевского текста» в русской литературе. Proza.ru. Відновлено з https://proza.ru/2020/07/06/473
Кучерская, М. (2021). Лесков: прозеванный гений. Москва: Молодая гвардия.
Лесков, А. (1984). Жизнь Николая Лескова по его личным, семейным и несемейным записям и памятям в двух томах. Москва: Художественная литература.
Лесков, Н. (1957). Детские годы. Собрание сочинений в 11 томах. (Том 5, 279–450). Москва: Государственное издательство художественной литературы.
Лотман, Ю. (1996). Внутри мыслящих миров. Человек – текст – семиосфера – история. Москва: Языки русской культуры.
Печерские Антики. (1958). Собрание сочинений в 11 томах. (Том 7, 133–220). Москва: Государственное издательство художественной литературы.
Поліщук, Я. (2021). Літературний палімпсест Києва. РІЧ тексти й візії. Відновлено з
https://chasopys-rich.com.ua/2021/02/04/літературний-палімпсест-києва/
Соболевська, Г. (2013). Українська тема в мемуаристичних повістях М. С. Лєскова 1870–1880 рр. Філологічні науки. Літературознавство. (13), 98–102.
Топоров, В. (1995). Миф. Ритуал. Символ. Образ. Исследования в области мифопоэтического: Избранное. Москва: Прогресс – Культура.
Шама, О. (2000). Трибунал атрибутів. Критика. IV (9), 27–30.
McLean, H. (1977). Nikolai Leskov: The man and his art.Boston: Harvard University Press.
Версія статті у PDF (англійська).
Опубліковано: 15 липня 2022.
Розділ: СВІТОВА КУЛЬТУРА І МІЖНАРОДНІ ЗВʼЯЗКИ.