УДК 7.038.21:008(477.86-21) (477.8):316.47-021.3’’XIX’’
Nadiia Babii
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ.
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-19-2021-1.102-116
Ключові слова: Західна Україна, альтернативний простір, соціальний простір кавʼярень, неформальна культура кінця ХХ сторіччя.
Анотація. Аналізується вплив неофіційних просторів кінця ХХ сторіччя на формування культурного середовища міст Західної України, висвітлюється значення культових кавʼярень як альтернативних просторів, де гуртувались неофіційні мистецькі спільноти, формувались лідерські групи 90-х років. Покликаючись на аналіз фактологічного матеріалу, інтервʼю з учасниками процесів, наукову дискусію, опубліковані тексти, з’ясована роль об’єкта в міжпредметних звʼязках культурологічного дискурсу ХХІ сторіччя. Погляд на предмет дослідження має характеристику рефлексії, що виходить із сьогодення. Визначено, що альтернативні простори декларують цінності «проживання» через звʼязок людини з місцем і через місця із просторами. Культура кавʼярень традиційна для регіону, відображена в числених наративах. Для поколінь 70–90-х років ХХ сторіччя кавʼярні стали найдемократичнішим простором, відігравали роль комунікатора, замінюючи новочасні медіа. Відзначаємо поступове переміщення вказаних локацій з центрів міст чи місць перетину шляхів творчої інтелігенції в 80-х до віддалених чи навіть периферійних районів міст у 90-х, що було повʼязане зі зміною інфраструктури, комерціалізацією, новими смаковими та естетичними вподобаннями. Кавʼярні покоління 90-х відігравали роль клубів для контркультурних спільнот, чия діяльність протиставлялась не лише системі, а й естетичній парадигмі.
Біографія автора.
Бабій Надія Петрівна, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри дизайну і теорії мистецтва, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ.
nbabij26@gmail.com
Література:
Андрухович, Ю. (2007). Таємниця. Замість роману. Харків: Folio, 478 c. Відновлено з https://javalibre.com.ua/java-book/book/2917040 (дата звернення 21. 06. 2020)
Винничук, Ю. (1992). Діви ночі. Харків: Folio, 314 с. Відновлено з https://online-knigi.com/page/164721
Гайдеґґер, М. (1998). Будувати, проживати, мислити; Возняк Т. Тексти та переклади. Харків: Фоліо, С. 313–332. Відновлено з http://www.ji.lviv.ua/ji-library/Vozniak/vozniak-lib.htm
Гайдеґґер, М. (1998). Буття в околі речей; Возняк Т. Тексти та переклади. Харків: Фоліо, С. 332–345. Відновлено з http://www.ji.lviv.ua/ji-library/Vozniak/text-i-perekl/kn3-heid2.htm
Єшкілєв, В. (2019). Про дві цивілізації, два способи життя. Репортер. Відновлено з https://report.if.ua/gazeta/volodymyr-yeshkilyev-pro-dvi-cyvilizaciyi-dva-sposoby-zhyttya/
Ірванець, О. (1991). Ода Луцьку. Авжеж, № 1, С. 10.
Килинич, В. (2009). «Мабіногіон» міста «А». Часопис Ї, 56. Відновлено з http://www.ji.lviv.ua/n56texts/kylynych2.htm
Криштопа, О. (2016). Ліхіє девʼяності: Станіславський феномен. К.: Темпора, 306 с.
Лефевр, А. (2010). Социальное пространство. Неприкосновенный запас, 2(70). Відновлено з https://magazines.gorky.media/nz/2010/2/soczialnoe-prostranstvo.html
Лефевр, А. (2015). Производство пространства. Москва: Streike Press, 432 с.
Лівіцька, О. (2019). «Лакомка» і «особливі луцькі люди». Історія легендарного кафе у радянському Луцьку. Фотографії Старого Львова. Відновлено з https://photo-lviv.in.ua/lakomka-i-osoblyvi-lutski-liudy-istoriia-lehendarnoho-kafe-u-radianskomu-lutsku/
Літераті, Т. (2010). Втрачений Ужгород. Skyscraper city. Відновлено з https://www.skyscrapercity.com/threads/Втрачений-Ужгород.1802735/
Махно, В. (2011). Котилася торба. К.: Критика, 368 с.
Окаринський, В. (2017). Занадто акустичне місто в Блакитній Галілеї, або художня проза як джерело історії України (приклад міста Тернополя). Україна-Європа-Світ. Серія: Історія, міжнародні відносини. Вип. 20. С. 325–336.
Осачук, С. & Салагор, М. (2018). Кав’ярні Чернівців – соціокультурні інституції міста. БукІнфо. Відновлено з https://www.bukinfo.com.ua/show/news?lid=104218
Панчишин, А. (1989). Новина у місті Львові (Візит). Відновлено з https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=bgmylSHE_4I&ab_channel=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8CUkrajinets%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BDRusyn
Севрук, О. (2010). Урбаністичний простір у романах Юрія Андруховича. Слово і Час. № 3, С. 70–80.
Тризубий Стас. (1997). Байстрюки. Відновлено з https://www.pisni.org.ua/songs/6137899.html
Червона калина. Записки на стінах. (2019). Відновлено з https://www.youtube.com/watch?v=VE2szfMfEOI&list=PL3wTEGJlgw-pZrXKPlj92Y3sd5XygUVPx&index=3&ab_channel=OlyaPona
Чупринська, А. (2018). Три модерних мистецьких обличчя Тернополя. Галас. Відновлено з https://galas.te.ua/2018/03/три-модерних-мистецьких-обличчя-терн/
Шумилович Б. (2013). Відмовляючись від соціалізму: альтернативні простори Львова 1970–2000-х років. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 23. С. 602–614.
Sternberg, М. (1990). Chronology and Narrative Theory. Poetics Today. Vol. 11. No. 4, pp. 901–948 Retrieved from http://www.jstor.org/stable/1773082
Версія статті у PDF (українська).
Опубліковано: 19 листопада 2020.
Розділ: УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА.