Видова специфіка мистецтва доби метамодернізму: особливості трансформаційних процесів

Olena Onishchenko

Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Київ.

ORCID ID 0000-0002-7118-3276

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-23-2023-1.45-54

Ключові слова: слова:види мистецтва, метамодернізм, інноваційні та трансформаційні процеси, структурні елементи художнього твору.

Анотація. Увагу сфокусовано на проблемах метамодернізму – останньому етапі в сторічній історії модернізму. Оскільки метамодернізм намагається започаткувати нову модель художнього розвитку, це приводить до перегляду усталених естетико-мистецтвознавчих проблем, зокрема, і проблеми видової специфіки мистецтва, витоки якої сягають часів Античності.

Засновуючись на історичному досвіді та нових ідеях, напрацьованих гуманітарним знанням, ми окреслили ті обриси заявленої проблеми, які більш-менш чітко представлені в художній продукції метамодерністів. Підкреслено, що протягом останнього часу саме їм вдалося трансформувати культурно-мистецькі процеси в літературі, живопису та кінематографії в площину нової художньо-емоційної виразності.

Реконструкція видової структури мистецтва доби метамодернізму актуалізує низку дотичних проблем: а) структурні елементи художнього твору; б) абсолютизація «полістилізму»; в) гіпертрофоване ураження «мімезису – відображення» на користь «симулякру»; г) «форма», експерименти з якою «розмивають» межі виду мистецтва.

Біографія автора.

Оніщенко Олена Ігорівна, доктор філософських наук, професор, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Київ.

o_lena_lara@ukr.net

Література:

Инновация. (No date). Відновлено з https://dic.academic.ru>dic.nsf >ruwiki

Канудо, Р. (1988). Манифест семи искусств. Немое кино. Из истории французской киномысли (1911–1933): Сборник. М.: Искусство. С. 22–24.

 Квайола, Давиде. (No date). Відновлено з https://2019оpeninnovations.ru>speakers

 Кохан, Т. Г. (2021). Персоналізована історія європейського кіномистецтва: потенціал культурологічного аналізу: монографія. Київ: Інститут культурології НАМ України. 320 с.

Оніщенко, О. І. (2021). Від «пост» до «мета» модернізму: процес культуротворчих пошуків. Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Київ: КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого. Випуск 29. С. 60–66. DOI: https://doi.org/10.34026/1997-4264.29.2021.248740

Петрова, І. В. (2021). Метамодернізм як теоретичний дискурс та культурно-мистецька практика. Сучасна культурологія: постмодернізм у логіці розвитку української гуманістики: колективна монографія за загал. редак. Ю. С. Сабадаш. Київ: Ліра. С. 46–72.

Протас, М. О. (2003). Художня творчість у вимірах соціокультурного руху. Творчість у контексті розвитку людини. Матеріали міжнародної наукової конференції. 23. V – 24. V. Частина 3. Київ.

Сабадаш, Ю. С. (2021). Італійська модель пост+постмодернізму (на прикладі творчості Джорджо Фалетті). Сучасна культурологія: постмодернізм у логіці розвитку української гуманістики: колективна монографія за загал. редак. Ю. С. Сабадаш. Київ: Ліра-К. С. 240–262.

Трансформация. (No date). Відновлено з https://lexicographyonline>… >T >

Щербань, О. О. (2004). Художній твір як символічна структура. Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності: альманах. Київ: Видавничий центр КНЛУ. Випуск 13. С. 61–69.

Элиассон, Оулавюр. (No date). Відновлено з https://commons.wikimedia.Org

Abramson, S. (2017). Ten Basic Principles of Metamodernism. HuffPost:  website.

Версія статті у PDF

Опубліковано: 2023.04.04.

Том 23 № 1 (2023)

Розділ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ.