Універсалізм та традиціоналізм у постглобалістичній перспективі: шляхи діалогу

УДК130.2:005.936.3

Yevheniia (Ievgeniia) Bilchenko

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ.
ORCID ID 0000-0001-9662-0594

DOI:

Ключові слова: глобалізм, альтерглобалізм, антиглобалізм, глокалізація, універсалізм, традиціоналізм, діалог.

Анотація. Стаття присвячена порівняльному аналізу провідних соціокультурних проєктів розвитку сучасного суспільства в культурологічному дискурсі: глобалізм, альтерглобалізм та антиглобалізм. Метою дослідження є розкриття шляхів цивілізованого діалогу універсалізму як установки на пошук загальнолюдських цінностей та традиціоналізму як установки на збереження цивілізаційних, національних, етнічних, регіональних та локальних кодів культури. Методологічними засадами дослідження є культурологічна компаративістика, структурний психоаналіз, семіотика культури та критична теорія. Методами дослідження є кроскультурний, феноменологічний, історичний, герменевтичний та структурно-функціональний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що автор порівнює між собою притаманний для глобалізму проєкт регіоналізму як вияв глокалізації та притаманний для традиціоналізму цивілізаційний підхід і класифікує регіоналізм як постмодерну постглобалізаційну стратегію, а цивілізаційний підхід – як премодерну доглобалізаційну стратегію, які обидві умовно протиставляються класичному модерному глобалізму. Глобалізм водночас розглядається як замкнуте коло самовідтворення через апропріацію надлишків. Вихід із замкнутого кола вбачається у виведенні з-під контролю тотальної репресивності універсалістичних (соціально-етичних) та традиціоналістських (культурно-антропологічних) ідей у дискурсі вільного (надлишкового) альтерглобалізму та антиглобалізму. У висновках автор підкреслює, що ефективним механізмом діалогу універсалізму з традиціоналізмом є реалізація принципу єдності через багатоманітність на основі універсального потенціалу традиції та конкретно-історичних форм здійснення універсальних смислів людства.

Біографія автора.

Більченко Євгенія Віталіївна, доктор культурології, доцент, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова; м. Київ.

yevzhik80@gmail.com

Література:

Донских, С. В. (2012). Теория глокализации и проблема сущности локальной культуры. Философия и социальные науки, 1/2, 4–8. 

Жижек, С. (2017). Никто не должен быть отвратительным. Відновлено з https://scepsis.net/library/id_683.html

Кожевников, Н. Н., & Пашкевич, Н. Л. (2005). Глокализация: концепции, характерные черты, практические аспекты. Вестник Северо-Восточного федерального университета им. М. К. Аммосова, 2/3, 111–115.

Михайлова, С. А. (2011). Альтерглобализм: основания и перспективы. Социология власти, 7, 136–142.

Старцев, Е. Н. (2009). Глокальность как всеобщая форма отражения современной реальности. Известия Иркутского государственного университета, 1/3, 296–302.  Основные положения философии будущего. Москва: Наука. Т. 1.

Стиглиц, Дж. (2015). Цена неравенства. Чем расслоение общества грозит нашему будущему. Рождественская Е. (пер.). Москва: Эксмо. DOI: https://doi.org/10.1177/0020881714534542

Badiou, A. (2019). Logics of Worlds: Being and Event II. Alberto Toscano (translator). London-New York: Bloomsbury Academic.

Версія статті у PDF (українська).

Опубліковано:

Том 21 № 1 (2022).

Розділ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ.