Hanna Chmil
Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.
ORCID 0000-0001-6569-1066
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-21-2022-1.8-15
Ключові слова: ідентифікація, феноменологічна перспектива, «дотикова естетика», тактильність.
Анотація. Статтю присвячено аналізу розширення діапазону людського досвіду через механізми ідентифікації та представлення концептуалізацій цих механізмів. З’ясовано, що в межах сучасних досліджень екрану здійснення теоретичної «реабілітації» феноменологічної перспективи уможливило відмову від вузького розуміння кінематографічного досвіду як сукупності процесів «споживання» візуального матеріалу.
Встановлено, що художній артефакт здатен на збагачення людського досвіду й у межах узаємодії двох типів тілесності й суб’єктивності: людської та екранної. Цей досвід конструюється через гру з матеріальними епостями середовища, яка створює простір, що заохочує до зближення з об’єктом погляду, віддаючи перевагу первинній ідентифікації з фільмом як подією, а не ототожненню з персонажами, які потрапили в сюжетний розвиток.
Біографія автора.
Чміль Ганна Павлівна, доктор філософських наук, професор, академік Національної академії мистецтв України, Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.
gannachmil@gmail.com
Література.
Гуссерль, Э. (2009). Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. Книга первая. Общее введение в чистую феноменологию. Пер. с нем. А. В. Михайлова. Москва: Академический проект.
Лакан, Ж. (2009). «Я» в теории Фрейда и в технике психоанализа. (Семинар, Книга II (1954/55)). Пер. с фр. А. Черноглазова. Москва: «Гнозис», «Логос». С. 508–516.
Собуцький, М. (2003). Досвід-межа і досвід за межею. Кіно-Театр. № 1(45). С. 40–41.
Baracco, A. (2017). Hermeneutics of the Film World: A Ricoeurian Method for Film Interpretation. Palgrave Macmillan.
Barker, J. M. (2009). The Tactile Eye: Touch and the Cinematic Experience. MPublishing, University of Michigan Library.
Beugnet, M. (2007). Cinema and Sensation: French Film and the Art of Transgression. Edinburgh: Edinburgh University Press. DOI: https://doi.org/10.3366/edinburgh/9780748620425.001.0001
Buckland, W. (2000). The Cognitive Turn in Film Theory. In W. Buckland (Ed.), The Cognitive Semiotics of Film (pp. 1–25). Cambridge: Cambridge University Press.
Carroll, N. (1988). Philosophical Problems of Classical Film Theory. Princeton: Princeton University Press.
Carroll, N. (2008). Philosophy of Motion Pictures. Malden, MA: Blackwell.
Gaut, B. (1999). Identification and Emotion in Narrative Film. In C. Plantinga, Smith, G. M. (Eds.), Passionate Views: Film, Cognition, and Emotion (pp. 200–216). DOI: https://doi.org/10.1093/screen/41.4.431
Kracauer, S. (1997). Theory of Film: The Redemption of Physical Reality. Princeton: Princeton University Press.
Metz, C. (1983). The Imaginary Signifier: Psychoanalysis and the Cinema! Trans. by C. Britton, A. Williams, B. Brewster, A. Guzzetti. London and Basingstoke: The Macmillan Press LTD. DOI: https://doi.org/10.2307/3684201
Plantinga, C. (1999). The Scene of Empathy and the Human Face on Film. In C. Plantinga, G. M. Smith (Eds.), Passionate Views: Film, Cognition, and Emotion (pp. 239–255). Baltimore and London: Johns Hopkins University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/screen/41.4.431
Shaw, S. (2008). Film Consciousness: From Phenomenology to Deleuze. Jefferson, North Carolina, and London: McFarland, Incorporated, Publishers.
Sobchack, V. (1992). The Address of the Eye: a Phenomenology of Film Experience. Princeton: Princeton University Press.
Thomson-Jones, K. (2008). Aesthetics and Film. Great Britain: MPG Books Ltd, Bodmin, Cornwall: Continuum.
Версія статті у PDF (англійська).
Опубліковано: 23 листопада 2021.
Розділ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ.