УДК 321.911(477)
Oleksandra Oliinyk
Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-21-2022-1.24-33
Ключові слова: культурний продукт, культурна дипломатія, діалог культур, культурні індустрії, культурний простір.
Анотація. Культурний продукт розглядається в цій статті у двох контекстах. Перший – як результат культурного виробництва, що залежить від особливостей культурної праці й комунікації продуцента з аудиторією, тобто особливості споживання культурного продукту. Другий – як інструмент діалогу культур та культурної дипломатії. Відтак, логіка викладу матеріалу скерована прагненням проаналізувати три основні аспекти: культурна праця (її особливості, дослідженість і сприйняття), культурне споживання (діалог митця із аудиторією, етика художнього виробництва), особливості екосистеми культурного виробництва України.
Можливість легітимізувати економіку культури, невіддільний компонент культурного простору, як предмет наукового дослідження зорієнтована на три основні завдання: по-перше, створення відповідної екосистеми для розвитку культури (від підготовки фахівців до чітких фінансових правил, статус культурних виробництв у суспільстві й економіці країни), по-друге, відтворення закономірностей соціальних відносин у культурному виробництві (від умов праці й статусу митців до діалогу з глядачем або ж споживання культурного продукту) і, по-третє, утілення стратегії розвитку культури й культурних індустрій. Це й обґрунтовує актуальність обраної тематики для дослідження, метою якого є спроба проаналізувати значення економічного компоненту культурного виробництва в межах культурного діалогу.
Біографія автора.
Олійник Олександра Сергіївна, кандидат культурології, завідувач відділу теорії та історії культури Інституту культурології НАМ України, Київ.
aleksandra.oley@gmail.com
Література:
Гриценко, Олександр. (2019). Культурний простір і національна культура: теоретичне осмислення та практичне формування: монографія. Київ: Інститут культурології НАМ України. 256 c.
Громлюк, І., & Струк, А. (2021a, березень). Коли мистецтво заробляє. Як креативні індустрії в Україні можуть стати потужною економічною силою. Відновлено з https://theukrainians.org/koly-mystetstvo-zarobliaie/
Громлюк, І., & Струк, А. (2021б, липень). Створити цінність для країни та світу: що мають знати креативні підприємці, які хочуть підібрати вдалу бізнес-модель. Відновлено з https://theukrainians.org/stvoryty-tsinnist/?fbclid=IwAR0rXtlEb7s5OycjcI2eJWNIflXUshNPPTrGoSe09GyhsLqlNEv0zul7Y5w
Гусєв, І. (2020a). Аналітичний звіт сприйняття України за кордоном: Франція. Ред. Н. Коваль, М. Ірисова. Український інститут. Відновлено з https://ui.org.ua/ukraine-abroad-research/#rec321922949
Гусєв, І. (2020b). Аналітичний звіт сприйняття України за кордоном: Німеччина. Ред. Н. Коваль, М. Ірисова. Український інститут. Відновлено з https://ui.org.ua/ukraine-abroad-research/#rec321983641
Кальницький, Е. А. (2016). Матеріальні домінанти в контексті кризи сучасного суспільства. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія. № 1. С. 49–57. Відновлено з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnyua_2016_1_7
Кошелев, Егор. (No date). О творческой этике и художественном производстве. Відновлено з http://xz.gif.ru/numbers/79-80/koshelev/
Креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська про цілі та завдання інституту та креативні шляхи їх досягнення. (No date). Відновлено з https://creativity.ua/life-and-culture/kreatyvna-dyrektorka-ukrainskoho-instytutu-tetiana-filevska-pro-tsili-ta-zavdannia-instytutu-ta-kreatyvni-shliakhy-ikh-dosiahnennia/
Криволап, Алексей Дмитриевич. (2017). Креативные индустрии как дрожжи для «брожения» культурной идентичности. Международный журнал исследований культуры, (1 (26)), 49–57.
Олійник, О. (2014). Ринок праці як особливий сегмент сфери культури. Культурологічна думка, № 7. Інститут культурології НАМ України. С. 161–166.
Яковлев, В. (2017). Основания культурных и креативных индустрий как явления современного общества. Международный журнал исследований культуры, (1 (26)), 14–27.
Abbing, H. (2002). Why Are Artists Poor? The Exceptional Economy of the Arts. Amsterdam: Amsterdam University Press. 369 p. DOI: https://doi.org/10.1515/9789048503650
Cowen, Tyler (1998). In Praise of Commercial Culture. Harvard University Press.
Jones, Alan, & de Coppet, Laura . (1984). The Art Dealers. NY Clarkson N. Potter. 322 p.
López Cuenca, Alberto. (2012). Artistic Labour, Enclosure and the New Economy. After all. DOI: https://doi.org/10.1086/667241
Serafini, Paula, & Banks, Mark. (2020). Living Precarious Lives? Time and Temporality in Visual Arts Careers. Culture Unbound: Journal of Current Cultural Research. Vol. 12 No. 2: Independent Articles. P. 351–373. DOI: https://doi.org/10.3384/cu.2000.1525.20200504a
Tarnovskii, V. (2018). Economy of culture and culture of economy: institutional aspect. Proceedings of the Voronezh State University of Engineering Technologies.
Vishmidt, Marina. (2018). “Anomaly and Autonomy: On the Currency of the Exception in the Value Relations of Contemporary Art”. Zeitschrift für Kunstgeschichte, vol. 81, no. 4, pp. 588–600. DOI: https://doi.org/10.1515/zkg-2018-0043
W.A.G.E. (No date). Working artists and the greater economy. Retrieved from https://wageforwork.com/home#top
Wang, J. (2016). Classical Music: A Norm of “Common” Culture Embedded in Cultural Consumption and Cultural Diversity. International Review of the Aesthetics and Sociology of Music, 47(2), 195–205. Retrieved from www.jstor.org/stable/44234969
Zamorano, Mariano Martín (2016). “Reframing Cultural Diplomacy: The Instrumentalization of Culture under the Soft Power Theory”, Culture Unbound, volume 8, 166–186. Published by Linköping University Electronic Press. Retrieved from http://www.cultureunbound.ep.liu.se DOI: https://doi.org/10.3384/cu.2000.1525.1608165
Версія статті у PDF (українська).
Опубліковано: 23 листопада 2021.
Розділ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ.