Потенціал естетико-художньої пошуковості: культуротворча модель Мішеля Уельбека

Olena Onishchenko

Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Київ.

ORCID ID 0000-0002-7118-3276

DOI:

Ключові слова: літературна творчість, засоби естетико-художньої виразності, пошуковість, прийом «нашарування», елітаризм, експеримент, «тривіальність–нетривіальність», пастіш, імітація.

Анотація. У статті реконструйовано творчий шлях Мішеля Уельбека – відомого французького письменника, есеїста та кінорежисера, котрий як прозаїк назагал відомий від 90-х рр. ХХ ст., коли вийшов друком  його роман «Розширення простору боротьби» (1994). Це забезпечило Уельбеку високе місце в ієрархії письменників і «постмодерністської» спрямованості,  і серед тих, хто позиціонує себе  на теренах  елітарної літератури. 

Наголошено на  трансформаційних процесах у творчості прозаїка, котрий поступово змінює «постмодерністські» засоби виразності на нові підходи до «побудови» літературного твору, усе активніше демонструючи «авторську» позицію, що спирається на потенціал творчого експерименту. Як внутрішня динамічність романів М. Уельбека, так і тяжіння до нових – відмінних від «постмодернізму» –   естетико-художніх пошуків, дозволяють йому «рухатися» до ще неапробованих культуротворчих позицій, зокрема, до «метамодернізму».

У контексті «метамодернізму» увагу зосереджено на феномені «метапрози», своєрідною серцевиною якої є «історіопластичність» – поняття, що, з одного боку, має оновити понятійно-категоріальний апарат, сформований у русі «постмодернізм–пост+постмодернізм», а з іншого – аргументувати появу роману «нового типу».

У статті застосовано елементи порівняльного аналізу, які дозволяють окреслити місце М. Уельбека в сучасному європейському культурному просторі, де спостерігається відкритість цілої когорти літераторів до творчо-пошукової манери написання різножанрових творів. Підкреслено динамічний  характер творчості Уельбека, котрий у романах, створених протягом 2000–2020 рр., не лише закріпив власні творчі позиції, а й розкрив потенціал такої літературної форми як «роман-пастіш».

Біографія автора.

Оніщенко Олена Ігорівна, доктор філософських наук, професор, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Київ.

o_lena_lara@ukr.net

Література:

Жукова, Н. А. (2010). Елітарність як компонент культуротворення: досвід некласичної естетики: монографія. Київ: ПАРАПАН. 244 с.

Левчук, Л. Т. (1997). Західноєвропейська естетика ХХ століття: навчальний посібник. Київ: «Либідь». 224 с.

Пастиш. (No date). Відновлено з https://dic.аcademic.ru>nsf>ens_culture>пастиш

Уэльбек, М. (2006a). Возможность острова: роман. Перев. с франц. И. Стаф. Москва: Иностранка. 475 с. (За иллюминатором).  

Уэльбек, М. (2006b). Элементарные частицы: роман. Перев. с франц. И. Васюченко, Г. Зингера. Москва: Иностранка. 527 с.

Уэльбек, Мишель. (No date). Відновлено з https://www.live.lib.ru.author>22114–mishel-uelbek

Уэльбек, Мишель. (No date). Серотонин: роман. Відновлено з https://pry4ilok.livejournab.com>

Версія статті у PDF (українська).

Опубліковано:

Том 21 № 1 (2022)

Розділ: СВІТОВА КУЛЬТУРА І МІЖНАРОДНІ ЗВʼЯЗКИ.