Творчість жінок-художниць в італійському образотворчому мистецтві XV–XVII століть

УДК 75.071.1-055.2(450)(092)”14/16”

Halyna Stakhevych

Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Суми.
ORCID ID 0000-0002-5915-2434

Natalia Kokhan

Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Суми.
ORCID ID 0000-0003-2283-0761

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-22-2022-2.46-62

Ключові слова: жінки-художниці, італійське образотворче мистецтво, соціальний статус, професійна творчість, гендерні питання.

Анотація. Здійснено огляд та розкрито особливості професійного становлення, розвитку та соціального статусу творчості жінки-митця в італійському образотворчому мистецтві XVI–XVIІІ століть. Встановлено значення їхньої художньої спадщини для майбутніх поколінь. Констатовано, що на роль у соціумі жінки-митця впливали як соціальні, так і гендерні чинники, зокрема те, що професія художника-майстра була закріплена за чоловіками, а навчання дівчат мистецтву належало до обов’язкових домашніх справ або хобі. Доведено, що вже в XV столітті в Італії з’являються майстрині, художня діяльність яких виходить за означені межі. Первісно це були черниці-самоуки, такі як Катерина Болонська, але до кінця століття творчість жінок-художниць набула професійного характеру (наприклад, П. де Россі). Відзначено, що, починаючи вже з цього часу, добутки мистецтва жінок-художниць вплинули на зміну соціальних стереотипів щодо їхньої творчості.

З’ясовано, що італійські художниці доби Відродження та наступних століть зверталися переважно до жанрів портрету, пейзажу та натюрморту. Однак відомі випадки створення монументальних робіт (Пл. Неллі) чи відображення драматичних подій (А. Джентілескі). Виявлено, що до початку XVІІІ століття в цих жанрах жінки-художниці сповна конкурували з чоловіками й були винахідницями як нових жанрів (С. Ангвіссола), так і нових технік живопису (Р. Карр’єра). Спостерігається також прояв їхнього авторського бачення в композиціях на релігійну тематику, на історичні та міфологічні теми. Доведено, що досягнення італійських художниць XV–XVІІ століть були не менш вагомими, ніж митців-чоловіків.

Біографії авторів.

Стахевич Галина  Олександрівна, кандидат мистецтвознавства, старший викладач кафедри хореографії та музично-інструментального виконавства, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Суми.

natuno88@gmail.com

Кохан Наталія Михайлівна, кандидат мистецтвознавства, cтарший викладач кафедри образотворчого мистецтва, музикознавства та культурології, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Суми.

kokhannata@gmail.com

Література.

Бредихина, Л. М., & Дипуэлл, К. (Eds). (2005). Гендерная теория и искусство. Антология: 1970–2000. Москва: РОССПЭН. 592 с.

Вазарі, Дж. (1970). Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів. Пер. А. О. Перепадея, П. І. Соколовського. Київ: Мистецтво. 518 с.

Иванова, Е. (No date). Женщины-художницы эпохи Ренессанса. MARCO concert. Відновлено з https://marcoconcert.com/ru/journal/zhenshiny-khudozhnicy-epokhi-renessansa (дата звернення: 18.09.2021).

Игнотофски, Рэйчел. (2021). Женщины в искусстве. 50 женщин изменивших мир. Москва: БОМОРА. 128 с.

Іваницька, Л. (2018). Життєвий шлях та творчість Проперції де Россі в круговерті понять «середньовічна жінка», «мистецтво», «суспільство». Вісник Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка. С. 35–41. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2640.2018.139.06

Маслов, В. (No date). Лавиния Фонтана. Відновлено з https://artchive.ru/laviniafontana (дата звернення: 23.10.2021).

Молитесь о художнице – «Тайная вечеря» художницы эпохи Возрождения Плавтиллы Нелли. (2019). Відновлено з https://lovers-of-art.livejournal.com/802464.html (дата звернення: 13.10.2021).

Опимах, И. (2017). Художницы, музы, меценатки. Москва: ЛомоносовЪ. 248 с.

Розальба Каррьера (Rosalba Carriera). (2013). GallArt. Відновлено з https://gallart.by/Rosalba_Carriera.html (дата звернення: 11.10.2021).

Самые великие художницы. (No date). Artstudio LIHTARYK. Відновлено з https://lihtaryk.com.ua/samye-velikie-hudozhniczy/?lang=ru (дата звернення: 06.10.2021).

Фомирякова, А. (2019). Проперция де Росси. Art do Art. Відновлено з https://artdoart.com/news/propercia-de-rossi-1490-1530-2 (дата звернення 10.11.2021).

Biography of Fratellini Giovanna. (No date). Web Gallery of Art. Retrieved from https://www.wga.hu/bio_m/f/fratelli/biograph.html (accessed on 26.11.2021).

Broud, Norma, & Garrad, Mary D. (2005). Reclaiming Female Agency: Feminist Art History after Postmodernism. Editors Berkeley: University of California Press. 478 p.

Ceroni, Nadia. (2007). Italian Women Artists from Renaissance to Baroque. National Museum of Women in the Arts. Milan, Italy: Skira Editore S.p.A. 270 p.

Frigeri, Flavia. (2019). Women Artists: Art Essentials. Thames and Hudson. 176 р.

Greer, Germaine. (2001). The Obstacle Race: The Fortunes of Women Painters and Their Work. Tauris Parke. 373 p.

Kennedy, Bianka, & Mackenroth, Janine. (2020). I love women in art. München, Germany. 224 p.

Quinn, Bridget. (2017). Broad Strokes. 15 Women Who Made Art and Made History. San Francisco, California: by Chronicle Books LLC, 296 р.

Reckitt, Helena. (2001). Art and Feminism. London: Phaidon. 304 р.

Robinson, Hilary. (2015). Feminism Art Theory. An Anthology: 1968–2014. Malden, MA: Wiley Blackwell. 2nd edition. 544 p.

Версія статті у PDF (українська).

Опубліковано: 15 липня 2022.

Том 22 № 2 (2022).

Розділ: СВІТОВА КУЛЬТУРА І МІЖНАРОДНІ ЗВʼЯЗКИ.