Сакральне мистецтво в контексті становлення дизайну середовища культових споруд Галичини

Roman Odrekhivskyi

Національний лісотехнічний університет України, м. Київ.

ORCID 0000-0003-3581-4103

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-19-2021-1.76-89

Ключові слова: Галичина, сакральне мистецтво, дизайн середовища,  народні традиції, церква.

Анотація. Сьогодні в час будівництва нових церков та реставрації старих актуальними є дослідження з історії становлення та організації дизайну середовища культових споруд Галичини. Мета дослідженняв тому, щоб розпочати ґрунтовну наукову розвідку за тематикою значення сакрального мистецтва в становленні дизайну середовища культових споруд Галичини на матеріалі кінця ХІХ – початку ХХ століття. Методологія  дослідження полягає в системності, достовірності, історизмі, логічності. Авторомобстежено сотнікомплексів сакральних споруд у Галичині.Синтез сакрального мистецтва та дизайну відіграв важливу роль у становленні та організації дизайну середовища культових споруд Галичини. Адже кінець ХІХ – початок ХХ століття – період піднесення в розвитку національної культури українців Галичини. Це виконані з наслідуванням історичних епох та в національному стилі інтер’єри церков у Львові, Тарнівці, Дрогобичі, Ворохті та інших містах і селах регіону.

Наслідування таких історичних стилів, як українського  бароко, та традиції народного мистецтва відіграли важливу роль у духовному житті українців Галичини. Вони стали одним із важливих факторів їхньої національної самоідентифікації та відродження культурного життя на межі ХІХ та ХХ століть. 

Біографія автора.

Одрехівський Роман Васильович, доктор мистецтвознавства, доцент, Національний лісотехнічний університет України, м. Київ.

odre2010@ukr.net

Література:

Бажан, М. П. (відп. ред.). (1973). Словник художників України. Київ: Головна редакція УРЕ. 269 c.

Вуйцик В. С. (1991). Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. 2-ге вид., доповнене. Львів: Каменяр. 175 с.

Герчанівська, П. Е. (2010). Інваріантність і відкритість української народної релігійної культури.  Культура і сучасність: альманах, 1, 92–96.

Гулевич, М. (1996). Мотиви народної дерев’яної різьби в іконостасі церкви Св. Трійці міста Дрогобича. Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології. Київ: Родовід, С. 110–114.

Драган, М. (1970). Українська декоративна різьба ХVІ–ХVІІІ ст. В. І. Свєнціцька (ред.). Київ: Наукова думка. 202 с.

Жукова, Н. А. (2012). Фрейми «відкритого твору» в контексті проблеми «елітарного» (частина друга). Вісник державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2, 48–52.

Личковах, В. А. (2018). Семіотика українського та польського авангарду в світлі ідей львівсько-варшавської філософської школи.  Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2, 25–31. DOI:10.32461/2226-3209.4.2018.152958

Одрехівський,  Р. (2018). Українське національне відродження та розвиток мистецтва різьблення в Галичині: кінець ХІХ – початок ХХ ст. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2, 239–243.

Одрехівський, Р. В. (2020). Мистецтво різьблення і передумови становлення дизайну просторово-предметного середовища в Галичині. Художня культура. Актуальні проблеми=Artistic Culture. Topical Issues., 16 (1), 98-102. DOI: 10.31500/1992-5514.16.2020.205243

Шухевич, В. (1997). Гуцульщина. Репринтне відтворення видання 1899. Верховина. 350 с.

Brykowski, R. (1995). Drewniana Architektura Cerkiewna Na Koronnych Ziemiach Rzeczypospolitej. Warszawa: Towarzystwo opieki nad zabytkami, 259 s., il.

Версія статті у PDF (українська).

Опубліковано: 19 листопада 2020.

Том 19 № 1 (2021).

Розділ: УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА.