УДК:355.01
Hanna Chmil
Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.
ORCID 0000-0001-6569-1066
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-25-2024-1.25-39
Ключові слова: ремісничий поворот, ремісничий продукт, переживання часу, космічний ремісник, екологія творчості, реляційна суб’єктивність, неантропоцентрична реальність, неоремісник, метамодерн.
Анотація. В пропонованій розвідці осмислюється так званий «ремісничий поворот» в контексті метамодерної культурно-філософської парадигми, особливостей метамодерної ситуації у філософії і мистецтві. Залучаючи аргументацію вітчизняних авторів, які досліджують метамодерні ідеї у вітчизняній науковій думці, їх вплив на стан сучасної культури і мистецтва, доведено, що рефлексії стосовно особливостей культурного і мистецького буття, виходять за межі постмодерну і потребують звернення до ситуації метамодерну. Перегук традиційного, постмодерного і метамодерного культурних кодів свідчить на користь метамодерну як культурної стадії розвитку суспільства і філософської течії віддзеркаленої культурним метамодерном у сув’язі з «ремісничим поворотом» у мистецтві. Бо саме цей поворот є новим поглядом на людину, культуру, нову авангардну естетику, оригінальні художні стилі. Метамодерна мистецька парадигма є новою модальністю трансдедуктивного відношення людей до речей і трансіндивідуальних відносин між людьми, а космічний ремісник – реляційною суб’єктивністю. Мистецтво «повертається» до ремісничої доби Середньовіччя шістнадцятого століття, що призводить до оманливої ілюзії ремісництва як сфери реалізації особистої автентичності, як з погляду теорії, так і мистецької практики, але у цьому більше сучасного алхімічного мінімалізму, аналогічного описаному Дельозом і Гваттарі модусу діяльності космічного ремісника з притаманною йому маньєристичною віртуозністю, ніж справді нового. Обговорення питання «метафізики ремісничого повороту», повернення ремісництва та маньєризму у сучасні ремесла допомагає митцям прояснити своє місце у культурі і стверджувати свою фахову автентичність через створювані мистецькі вартості, а для філософів поняття «ремісничого повороту» висвітлює його головний смисл і конкретні значення, суб’єктивні і об’єктивні параметри, логічну та емоційну складову принципово нової естетики краси, яку започаткував сюрреалізм ХХ століття.
Біографія автора.
Чміль Ганна Павлівна, директорка Інституту культурології Національної академії мистецтв України, академікиня Національної академії мистецтв України, докторка філософських наук, доцентка, м. Київ.
gannachmil@gmail.com
Література.
Andersen, L. R. (2019). Metamodernity (Paper Based on the book «Metamodernity: Meaning and Hope in a Complex World»). A Nordic Bildung Food for Thought. 17 p.
Artemenko, Ya. I. (2022). Body, Plasticity, and The Limits of «Self» as Paradigmatic Markers of The Meta-Modern Anthropology. Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Philosophical Sciences. No. 1(91). P. 69–77. Retrieved from http://surl.li/mtvrm
Baudrillard, J. (2005). The Conspiracy of Art. Semiotext(e). 248 p.
Carroll, G. R. (2015). Authenticity: Attribution, Value, and Meaning. In Emerging Trends in the Social and Behavioral Sciences. P. 1–13. Retrieved from http://surl.li/mwhvx. DOI: http://dx.doi.org/10.1002/9781118900772.etrds0020
Deleuze, G. (1970). Proust et les signes. 2nd ed. Paris: Presses Universitaires de France.
Deleuze, G. (1980). Enteretiens inedits. Aix-en-Provence. P. 90–91.
Deleuze, G., & Guattari, F. (1972). Capitalisme et schizophrenia. Tome I. L’Anti-Oedipe. P. 130.
Deleuze, G., & Guattari, F. (1976). Rhizome. Introduction. Paris: Minuit.
Deleuze, G., & Guattari, F. (1987). Capitalism and Schizophrenia. Minneapolis: University of Minnesota Press. Р. 345.
Dumitrescu, A. E. (2014). Towards a Metamodern Literature: PhD Thesis in Languages and Cultures. Dunedin: University of Otago. 271 p. Retrieved from http://hdl.handle.net/10523/4925
Dupré, Sven, Kerssenbrock-Krosigk, Dedo, & Wismer, Beat (Eds). (2014, 5 April–10 August). Art and Alchemy: The Mystery of Transformation (Düsseldorf, Museum Kunstpalast). Catalogue Kunst und Alchemie: das Geheimnis der Verwandlung (English: Art and Alchemy: The Mystery of Transformation). Munich: Hirmer. 280 pp. with 194 colour illus.
Feigelfeld, Heidrun, Huber, Florian, & Wieser, Robert (2015). Effects Of Urban Regeneration – Social/Structural-Spatial And Property Market. University Library of Munich, Germany.
Freinacht, H. (2017). The Listening Society: A Metamodern Guide to Politics, Book One (Metamodern Guides 1). Metamoderna ApS. 414 р.
Freinacht, H. (March 10, 2020). Metamodern View of the Human Being Metamoderna. Retrieved from http://surl.li/mtukw
Latour, Bruno. (2010). An Attempt at Writing a Compositionist Manifesto. New Literary History, 41 (3), P.471–490. DOI: http://dx.doi.org/10.1353/nlh.2010.a408295
Rifkin, J. (2014). The Zero Marginal Cost Society: The Internet of Things, the Collaborative Commons, and the Eclipse of Capitalism. St. Martin’s Griffin. 522 p.
Sennett, R. (2009). The craftsman. London: Penguin.
Taylor, S. E. (1991). Asymmetrical effects of positive and negative events: The mobilization-minimization hypothesis. Psychological Bulletin. DOI: https://doi.org/10.1037/0033-2909.110.1.67
Toffler, A. (1970). Future Shock. New York: Random House, Inc.
Гориславець, Є. В. (2020, 23–24 квітня). Художні стратегії метамодернізму в культурі аудіовізуальних мистецтв. Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: матер. всеукр. наук.-теорет. конф. молодих учених. Харків. C. 18–19.
Кретов, П. В., & Кретова, О. І. (2020). Темпоральний режим модерну, постмодерну і метамодерну: наративно-дискурсивний аспект. Вісник Черкаського університету. Серія «Історичні науки». № 1. С. 7–16. DOI: http://dx.doi.org/10.31651/2076-5908-2020-1-7-16
Култаєва, Марія. (2011). Філософія: життя після смерті. Німецький погляд на постболонські реалії. Філософська думка, 2011, №2, с. 70–84.
Одробінський, Ю. В. (2015). Етнофутуризм як основа сучасного дизайну в Україні. Стан та перспективи розвитку культурологічної науки в Україні: матеріали наук.-практ. конф. Миколаїв. Ч. 1. С. 135–139.
Одробінський, Ю. В. (2018). Метамодернізм і скульптура: світовий і український контекст. Гілея: науковий вісник. Вип. 132. С. 261–265. Відновлено з http://surl.li/mtxrd
Оніщенко, О. І. (2021a). Метамодернізм: Теоретична реальність чи «фігура філософії»? Науковий вісник Київського національного університету театру кіно і телебачення імені І К Карпенка-Карого. Серія: Культура. № 27–28. С. 137–144. Відновлено з http://surl.li/mtxqo. DOI: http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.27-28.2021.238837
Оніщенко, О. І. (2021b). Від «пост» до «мета» модернізму: процес культуротворчих пошуків. Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. № 29. С. 60–66. Відновлено з http://surl.li/mtxqt. DOI: http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.29.2021.248740
Сіряк, Г. (2020). Українське мистецтво в контексті переходу від постмодерністської гіперреальності до щирості метамодернізму. Альманах науки. № 1. С. 15–17.
Сковорода, Григорій. (2011). Повна академічна збірка творів. За редакцією проф. Леоніда Ушкалова. Харків–Едмонтон–Торонто: Майдан; Видавництво Канадського Інституту Українських Студій. 1400 с.
Ушкалов, Л. В. (2004). Григорій Сковорода: семінарій. Харків: Майдан. 776 с.
Версія статті у PDF (англійською)
Опубліковано:
Розділ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ.