УДК 130.2+379.8
Nina Didenko
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ.
ORCID ID 0000-0002-5916-7409
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-22-2022-2.168-177
Ключові слова: рекреація, рекреаційні послуги, індустрія дозвілля, масова культура, медіакультура.
Анотація. У статті висвітлено особливості розвитку індустрії дозвілля, зокрема його рекреаційного компоненту, у явищах масової культури сучасної України. З’ясовано, що в сучасній масовій культурі рекреаційний компонент набуває нових змістовних значень. Це пов’язано з орієнтацією українських сучасних культурних індустрій на масового споживача, що, своєю чергою, призводить до виникнення нових рекреаційних форм дозвіллєвої діяльності. Розглянуто комплекс факторів, що визначають сутність та вказують на близькість масової культури й індустрії дозвілля: реалізація максимальної соціальної комунікації, можливості максимального тиражування та диверсифікації артефактів масової культури. Визначено риси, притаманні сучасній масовій культурі: множинність, відсутність єдиного центру, неоднорідність, поєднання всього зі всім. З’ясовано, що сучасна рекреаційна інфраструктура розвивається в комунікативному полі масмедіа, без якого масове поширення рекреативних медіатекстів, а також їхнє виробництво було б неможливим. Рекреаційна інфраструктура масової культури визначається як індустрія дозвілля. Запропоновано уточнений поділ зазначеної індустрії в Україні на три основні сектори – відпочинку, розваг і свята. Доведено, що рекреаційний компонент присутній в усіх видах послуг, які надаються цими індустріями, або рекреація складає їхній основний зміст. Відзначено, що в соціокультурному житті сучасної України рекреаційні послуги індустрії дозвілля виконують функцію соціорегулятора в масовій культурі.
Біографія автора.
Діденко Ніна Олександрівна, аспірантка кафедри культурології та інформаційних комунікацій, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ.
didenko.newart@gmail.com
Література:
Беньямин, В. (2000). Озарения. Москва: Мартис.
Борулько, Н. (2014). Сучасний стан та перспективи розвитку санаторно-курортного комплексу України. Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, 8 (15), 10–15.
Бродель, Ф. (1997). Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм. Київ: Основи.
Гулич, О. (2011). Регіональні рекреаційно-туристичні комплекси: проблеми і перспективи розвитку. Економіст, 5, 41–43.
Делёз, Н., & Гваттари, Ф. (2007). Анти–Эдип: капитализм и шизофрения. Екатеринбург: У-фактория.
Долбнєва, Д. В. (2020). Вплив COVID-19 на економіку країн світу. Проблеми економіки, 1(43), 20–26. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-1-20-26
Игнатенко, А. Н. (1989). Рекреационные территориальные системы: научные основы развития и функционирования: учебное пособие. Киев: УМК ВО при Минвузе УССР.
Ильин, А. Н. (2011). Массовая культура и субкультуры современного общества. Общественные науки и современность, 4, 167–176.
Кононенко, О. В. (2013). Масова культура в дискурсі постмодерну. Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія, 1, 144–148.
Луман, Н. (2010). Реальність мас-медіа. Київ: ЦВП.
Маклюэн, М. (2007). Понимание медиа: внешние расширения человека. Москва: Кучково поле.
Маклюэн, М. (2013). Галактика Гутенберга. Становление человека печатающего. Москва: Гаудеамус.
Мацола, В. І. (1997). Рекреаційно-туристичний комплекс України. Львів. НАН України, Інститут регіональних досліджень.
Олексюк, Г. В., Ангелко, І. В., & Самотій, Н. С. (2020). Івент-індустрія: розвиток та проблеми в Україні. Регіональна економіка, 3, 120–130.
Петрова, І. В. (2013). Дозвілля в історико-культурному вимірі. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора культурології. Київський національний університет культури і мистецтв, Київ.
Секретова, Л. В. (2013). Индустрия досуга: социально-культурный аспект. Социально-культурная деятельность в условиях модернизации России. Сборник статей по материалам всероссийской научно-практической конференции, 24–25 января 2013 г. Санкт-Петербургский государственный институт культуры, 47–55.
Стальная, В. А. (2008). Вопросы классификации в индустрии развлечений. Практический маркетинг, 9, 17–23.
Ярошенко, Н. Н. (2017). Индустрия развлечений в пространстве современных культурных практик. Международный журнал исследований культуры, 1 (26), 112–122.
Chomsky, N., & Herman, E. (1988). Manufacturing Consent: The Political Economy of the Mass Media. Panthon Books. Retrieved from https://www.goodreads.com/book/show/12617/Manufacturing Consent
Innis, H. A.(1964). The Bias of Communication. Toronto: Univerity of Toronto Press.
Negroponte, N. (1970). The Architecture Machine: Towards a More Human Environment. Cambridge, Mass.: MIT Press. Retrieved from https://direct.mit.edu/books/book/5049/The-Architecture-Machine-Toward-a-More-Human/
Payne, H. (2020). Dance movement therapy: theory, research and practice. Routledge. Retrieved from https://www. Researchgate.net/publication/347695224_Dance_Movement
Proctor, J. (2004). Stuart Hall. Routledge critical thinker. London, New York. Routledge Taylor & Francis Group. Varava, A. (2019, January 21). Ukraine in fashion: can Ukrainian designers translate a growing international reputation into global sales success? Business Ukraine. Retrieved from https://www.bunews.com.ua/economy/iem/ukrainian-fashion-industry
Версія статті у PDF (англійська).
Опубліковано: 15 липня 2022.
Розділ: ПРИКЛАДНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ І КУЛЬТУРНІ ПРАКТИКИ.