Культурна трудова зайнятість як пріоритет культурної політики

УДК 321.911(477)

Oleksandra Oliinyk

Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.

ORCID ID 0000-0002-2392-3938

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-22-2022-2.158-167

Ключові слова: культурна політика, культурна зайнятість, працівник культури, культурний простір, суб’єктність митця. 

Анотація. У статті висувається гіпотеза про необхідність оцінки потенціалу «культурної праці» – соціальної ролі культурних працівників, їхніх потреб і економічного потенціалу творчої трудової зайнятості для оновлення підходів культурної політики країни. Економічний потенціал культури прямо залежить від суб’єктності митців, регулювання організаційних і економічних особливостей культурного простору як економічної системи, ефективність сприяння яким має відображатися і підтримуватися в закладених культурною політикою пріоритетах. Визначення стратегії і відповідні тактичні дії покликані забезпечувати ефективний баланс між ціннісним і економічним потенціалом, не протиставляючи, а об’єднуючи ці характеристики для загального суспільного добробуту. У статті розглянута суб’єктність митців, а також методологія дослідження культурної зайнятості, імовірні причини й дефініційна неузгодженість аналізу культурного простору (і культурної зайнятості) в теоретичних розвідках з культурології, соціології культури та економічної теорії.

Виходячи з того, що «культурна праця» є міждисциплінарною категорією за визначенням, у статті приводиться як теоретичні напрацювання методології її дослідження, так і практичний контекст. Визначальною для розуміння культурної праці є зміна суб’єктності митців, що зорієнтовується на захист трудових прав, участь у політичних і соціальних рухах тощо. Водночас не менш важливою залишається зміна сприйняття мистецької суб’єктності суспільством.

Біографія автора.

Олійник Олександра Сергіївна, кандидат культурології, завідувач відділу теорії та історії культури Інституту культурології НАМ України, Київ.

aleksandra.oley@gmail.com

Література:

Википедия: Густав Курбе. (No date). Відновлено з https://ru.wikipedia.org/wiki/ Гюстав_Курбе

Гриценко, О. (2019). Культурний простір і національна культура: теоретичне осмислення та практичне формування. Київ: Інститут культурології НАМ України. 256 c.

ДССУ. (No date). 1 Державна служба статистики України. Відновлено з http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2014/rp/zn_ed/zn_ed_u/zn_ed_2013_u.htm

ДССУ. (No date). 2 Державна служба статистики України. Відновлено з http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/rp/eans/eans_u/arch_nzn_ved_u.htm

Здіорук, С. І. (2012). Культурна політика України: національна модель у європейському контексті. Київ: НІСД. 64 с.

Лазаренко, Валерія, Ломоносова, Наталія, Назаренко, Юлія, Філіпчук, Ліліана, & Хасай, Єлизавета. (2021). Умови праці у сфері культури та креативних індустрій. Київ: Аналітичний центр Cedos. 155 с.

Лендрі, Ч. (2020). Креативне містотворення: його сила й можливості. Пер. з англ. А. Діамант. Харків: Фоліо. 252 с.

НКУ. (2012). Національний класифікатор України. Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010. Відновлено з https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vb457609-10#Text

Abbing, H. (2002). Why Are Artists Poor? The Exceptional Economy of the Arts. Amsterdam: Amsterdam University Press. 369 p. DOI: https://doi.org/10.1515/9789048503650  

Apostol, Corina L. (2015). Art Workers between Precarity and Resistance: A Genealogy. ArtLeaks Gazette, no. 3: 7–21.

Heilbrun, James, & Gray, Charles M. (2001). The Economics of Art and Culture. New York: Cambridge University Press. 410 p.

Hesmondhalgh, David, & Pratt, Andy C. (2005). Cultural industries and cultural policy. International journal of cultural policy, 11 (1). Pp. 1–14. DOI: https://doi.org/10.1080/10286630500067598

Lee, H.-K., & Zhang, X. (2021). The Korean Wave as a source of implicit cultural policy: Making of a neoliberal subjectivity in a Korean style. International journal of cultural studies, 24 (3), 521–537. DOI: https://doi.org/10.1177/1367877920961108

Oman, Susan. (2021). Evidencing culture for policy. Switzerland. 383 p.

Serafini, Paula, & Banks, Mark. (2020). Living Precarious Lives? Time and Temporality in Visual Arts Careers. Culture Unbound: Journal of Current Cultural Research. Vol. 12 No. 2: Independent Articles. P. 351–373. DOI: https://doi.org/10.3384/cu.2000.1525.20200504a

Valli, C. (2017). Pushing borders. Cultural workers in the restructuring of post-industrial cities. Geographica 14. 153 p. Uppsala: Department of Social and Economic Geography.

Версія статті у PDF (українська).

Опубліковано: 

Том 22 № 2 (2022).

Розділ: ПРИКЛАДНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ І КУЛЬТУРНІ ПРАКТИКИ.