УДК 7.038.531:7.075
Serhii Rusakov
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Київ.
ORCID 0000-0002-8494-9445
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-17-2020-1.178-187
Ключові слова: арт-ринок, подія, культурний досвід, культурний розвиток, художній ярмарок, бієнале, виставка мистецтва.
Анотація. У статті досліджено проблематику арт-ринку крізь призму культурологічного розуміння феномену події. Відвідування художніх ярмарків та бієнале перетворилось на важливу складову культурного життя сучасної людини, тому такий ракурс дослідження дає змогу визначити подію як фактор розвитку сучасного мистецтва та інструмент для розширення розуміння актуальних напрямів мистецтва ХХІ століття. Подієвий характер арт-ринку сприяє узагальненню і розумінню тенденцій і смислів сучасного мистецтва. Крім того, події сприяють інтеграції людей зі схожими інтересами й вільному обміну ідеями. Автор досліджує феномен події в контексті арт-ринку як ціннісно-смисловий чинник розвитку сучасної культури. Обґрунтовуючи та розвиваючи тезу щодо смислотворчого аспекту події арт-ринку, сама подія досліджується як одиниця культурного досвіду та чинник культурного розвитку. Мистецтво з давніх часів сприяло наданню змісту й значення колективним зборам людей, тому культурологічне дослідження події дає змогу зрозуміти цінності та смисли, які виникають у відвідувачів. Концептуалізація подій можлива завдяки культурній антропології, яка є джерелом знань про культуру, зокрема свята, обряди й ритуали. Вивчення бієнале та художніх ярмарків як подій допоможе зрозуміти сутність арт-ринку, його багатозначність для розвитку сучасного суспільства.
Біографія автора.
Русаков Сергій Сергійович, кандидат філософських наук, доцент, докторант, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Київ.
globus41@ukr.net
Література:
Арутюнова, Анна. (2015). Арт-рынок в ХХI веке: пространство художественного эксперимента. Нац. исслед. ун-т «Высшая школа экономики». М.: Изд. Дом Высшей школы экономики. DOI: https://doi.org/10.7256/1811-9018.2016.10.20570
Бак, Луиза & Грир, Джудит. (2008). Искусство в собственность. Настольная книга коллекционера современного искусства. Перевод с англ. С. Шкунаев. Научный редактор Екатерина Деготь. М.: ЗАО «ФЭЙС ФЭШН».
Барабанов, Евгений. (2002). Искусство на рынке или рынок искусства? Художественный журнал, 46.Retrieved from http://xz.gif.ru/numbers/46/rynok/
Бенаму-Юэ, Жюдит. (2008). Цена искусства. Перевод с французского Юлии Гинзбург. Москва: Artmedia Group.
Буцикіна, Євгенія. (2020, January 30). Сад тисячі голосів: чому варто відвідати бієнале молодого мистецтва у Харкові. Retrieved from https://elle.ua/stil-zhizni/novosty/sad-golosv-chomu-vam-sld-vdvdati-bnale-molodogo-mistectva-u-harkov/
Горбунова, Алла Глебовна. (2013). Событие как философская проблема: подходы к определению. Научно-технические ведомости Санкт-Петербургского государственного политехнического университета. Общество. Коммуникация. Образование, (167), C. 129–135.
Грав, И. (2016). Высокая цена: искусство между рынком и культурой знаменитости. Переводчик: Екатерина Курова. Москва: Ад Маргинем Пресс.
Данто, А. (2017). Мир искусства. Перевод А. Шестакова. М.: Ад Маргинем Пресс.
Каверина, Е. А. (2014). Событийные коммуникации в пространстве культуры XX века. Общество. Среда. Развитие (Terra Humana), 2 (31), С. 151–155.
Перша віртуальна виставка сучасної скульптури. Не іграми єдиними. (2018, 1 липня). Retrieved from https://lenovo.ua/blog/persha-virtualna-vistavka-suchasnoyi-skulpturi-ne-igrami-yedinimi
Пилюгина, Е. В. (2013). Событие» как ключевой концепт постижения современной социальной реальности: семантические и ментальные акценты. Studia Humanitatis. 3. Retrieved from www.st-hum.ru
Поздняков, М. В. (1999). «О событии» («Vom Ereignis») М. Хайдеггера. Вопросы философии. № 7. С. 140–157.
Флиер, Андрей Яковлевич. (2017). Интерпретация смысла истории: событие как культурный артефакт. Знание. Понимание. Умение, 4. С. 98–107. DOI: https://doi.org/10.17805/zpu.2017.4.9
Хайдеггер, М. (1991). Разговор на проселочной дороге: cборник. Пер. с нем. Под ред. А. Л. Доброхотова. М.: Высшая школа.
Хаскинз, К. (1999). Эстетика прагматизма. Коллаж-2: социально-философский и философско-антропологический альманах. Пер. Н. Маньковской. Отв. ред. В. А. Кругликов. С. 109–120.
Шабес, В. Я. (1989). Событие и текст. М.: Высш. шк.
Biennale educational 2017. (2020, February 4). Retrieved from https://www.labiennale.org/en/educational
Dewey, John. (1934). Art as Experience. New York: Minton, Balch and Company. 353 p.
Dreon, Roberta. (2013). Was Art as Experience Socially Effective? Dewey, the Federal Art Project and Abstract Expressionism. European Journal of Pragmatism and American Philosophy. Vol. 5. Issue 1. P. 279–292. DOI: https://doi.org/10.4000/ejpap.606
Enjoying the gallery experience. (2020, January 24). Retrieved from https://www.agora-gallery.com/artgalleryblog/enjoying-the-gallery-experience/
Footnote 11: Володимирський Ринок. (2020, February 4). Kyiv Art Week. Retrieved from https://kyivartweek.com/program/opening-footnote-11/
Getz, Donald. (2012). Event Studies: Theory, Research and Policy for Planned Events (Events Management). Second Edition. New York: Routledge.
Jones, Caroline. (2017). The Global Work of Art: World’s Fairs, Biennials, and the Aesthetics of Experience. Chicago: University of Chicago Press. DOI: https://doi.org/10.1515/ngs-2017-0023
McAuliffe, Chris. (2014, May 30). Explainer: what is a biennale? Retrieved from https://theconversation.com/explainer-what-is-a-biennale-26516
Версія статті у PDF (українська).
Опубліковано: 10 березня 2020 року.
Розділ: ПРИКЛАДНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ І КУЛЬТУРНІ ПРАКТИКИ.