Подія-трагедія» війни у фігурах бадьюанських розмислів як умова філософії

УДК 355.01

Nadiia Korablova

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків.
ORCID 0000-0001-7520-8701

DOI:

Ключові слова: подія-солідарність, життя розуму, гештальти духу, Реальне смерті, тривога неминучого, онтологія мужності.

Анотація. Претендуючи на свою частку у дискурсивних позиціях, ідеях та оцінках російської агресії в Україні, рефлексіях щодо неї, ми досліджуємо цю подію-трагедію  через евристичну цінність і «суспільну релевантність», впливи на внутрішні детермінанти – «життя розуму» й духу людини та Спільнот, утворення яких зумовлене перебігом війни. Для операціоналізації своєї позиції щодо гештальтів духу використана робота Гегеля «Феноменологія духу», звернення до якої стимульоване аналітикою і оцінками Славойєм Жижеком російської агресії проти України, у якій він апелював до гегелівського розуміння свободи, «за яку сьогодні воюють українці» (Жижек). У аналітиці події-трагедії як зовнішнього світу буття людини зроблено акцент на наукоємності поняття Події у філософських розвідках А. Бадью, С. Жижека, евристична плідність яких у тому, що вони виступають смислопороджувальними чинниками конфігурації зовнішнього та внутрішнього світу життя людини в ситуації війни. Стосовно останнього здійснюється рефлексія крізь призму психоаналітичного методу, представленого психоаналітичною моделлю мислення Уілфреда Біона та через екзистенційну аналітику буття Карла Ясперса та Пауля Тілліха. Обґрунтування когнітивної функції життя розуму, який генерує гештальти духу й потребує емоційного забарвлення, затребувало доробку Хани Арендт. Джерелом для формування концепту безпосереднього екзистування за прийняття рішень  у ситуації події-трагедії застосована дельозівська версія події. Зазначено, що такі пошуки складають вагому частину життя розуму й духу, тривоги та супротиву. Українське причитання Фіхте, його «Промов до німецької нації» часів загарбницьких походів Наполеона йде з посиланнями на теорію культурного трансферу М. Еспаня. Використання доробку В. Франкла. П. Тілліха, К. Ясперса стосовно Реального смерті дозволяє застосувати Реальне смерті як маркер війни до умов сучасної філософії.

Біографія автора.

Корабльова Надія Степанівна, доктор філософських наук, професор кафедри теоретичної та практичної філософії імені професора Я. Б. Шада, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків.
nskorabljova@ukr.net

Література.

Агамбен, Д. (2008). Грядущее сообщество. М.: Три квадрата.

Андерсон, Б. (2001). Воображаемые сообщества. Размышления об истоках и распространении национализма. Москва: КАНОН-пресс-Ц; Кучково поле.

Арендт, Х. (2013). Жизнь ума. Пер. с англ. А. В. Говорунова. СПб.: Наука.

Бадью, А. (2003). Манифест философии. СПб: Machina.

Бадью, А. (2016). Етика. Нарис про розуміння Зла. Київ: Komubook.

Бадью, А. (2019). Століття. Львів: Видавництво Анетти Антоненко.

Бион, У. Р. (2008). Научение через опыт переживания. Пер. с англ. М.: Когито-Центр.

Бион, У. Р. (2010). Внимание и интерпретация. Пер. с англ. СПб.: Восточноевропейский институт психоанализа.

Бланшо, М. (1998). Неописуемое сообщество. М.: МФФ.

Гегель, Г. В. Ф. (2008). Феноменология духа. (Вступ. Статья и коментарий Ю. Р. Селиванова). Москва: Академический проект.

Гулыга, А. В. (1986). Немецкая классическая философия. М.: Мысль.

Делез, Ж. (2011). Логика смысла. М.: Академический проект.

Еспань, М. (2018a). Глава ХІІ. Инонациональные корни нации. Французское прочтение Фихте. В кн. Еспань, М. Русские приобщают Францию к немецкой философии. В кн. Еспань, М. История цивилизаций как культурный трансфер. Пер. с франц. М.: Новое литературное обозрение. С. 336–368.

Еспань, М. (2018b). Русские приобщают Францию к немецкой философии. В кн. Еспань, М. История цивилизаций как культурный трансфер. Пер. с франц. М.: Новое литературное обозрение. С. 248–260.

Єрмоленко, Анатолій. (No date). Спротив замість перемовин. Відновлено з https://filosof.com.ua/tpost/dxm3d5j991-sprotiv-zamst-peremovin?fbclid=lwAR3OnDPUq1BzOZxsOdXKvq9kQAFkZyaXlh5S12pDhxMNh8MgmpPGblrpCYO

Жижек, С. (2008). Дражливий суб’єкт. Київ: ППС.

Жижек, С. (2016). Психоаналіз та пост-марксизм. Випадок Алена Бадью. Відновлено з https://provid.org/zizek/psyhoanaliz-ta-post-marksyzm-vypadok-alena-badyu-slavoj-zhyzhek

Жижек, Славой. (No date). Мы должны прекратить позволять России определять правила кризиса в Украине. Відновлено з https://politcom.org.ua/slavoi-zhyzhek-my-dolzhny-prekratyt-pozvoliat-rossyy-opredeliat-pravyla-kryzysa-v-ukrayne

Клемперер, В. (1998). LTI. Язык третьего рейха. Записная книжка филолога. М.: Прогресс-Традиция.

Кьеркегор, С. (2012). Понятие страха. Пер. с дат. Н. Исаевой и С. Исаева. М.: Акад. проект.

Нанси, Ж. Л. (2009). Непроизводимое сообщество. М.: Водолей.

Нанси, Ж. Л. (2013). Вместе. Topos. Т. 2. С. 12–19.

Ницше, Ф. К. (1990). Генеалогии морали. Сочинения в двух томах. Т. 2. М.: Мысль. С. 415–438.

Тиллих, П. (2015). Любовь, сила и справедливость. Пер. с англ. М.; СПб.: Центр гуманитарных инициатив.

Франкл, В. (2001). Теория и терапия неврозов. Введение в логотерапию и экзистенциальный анализ. Пер с англ. СПб.: Речь. 114 с. Відновлено з https://www.twirpx.com/file/1110139

Франко, І.  (No date). Каменярі. Відновлено з https://www.i-franko.name/uk/Verses/ZVershynINyzyn/ Excelsior/Kamenjari.html

Фукуяма, Ф. (2004). Конец истории и последний человек. Пер. с анг. Изд-во АСТ.

Шпарага, О. (2013). Версии сообщества: от идентичности к бытию-вместе. Topos. Т. 2. С. 30–41.

Ясперс, К. (1991). Философская вера. В кн. Ясперс К. Смысл и назначение истории. Пер. с нем. М.: Политиздат.

Badiou, A. (1988). L’etre et l’evenement. Paris: Éditions du Seuil.

Версія статті у PDF

Опубліковано: 

Том 23 № 1 (2023)

Розділ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ.