УДК: 780.616.432.08.071.1Рославець”19″
Pavlo Minhalov
Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, м. Суми.
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-20-2021-2.179-187
Ключові слова: Фортепіанна музика початку ХХ століття, творчість М. Рославця, фортепіанна мініатюра, виконавські прийоми, стиль і жанр.
Анотація. Розглянуто комплекс проблем, пов’язаний з вивченням фортепіанного мистецтва початку ХХ століття і, зокрема, фортепіанної творчості Миколи Рославця. Охарактеризовано основні вектори розвитку фортепіанної мініатюри, її жанрове та конструкційне різноманіття. Акцентовано увагу на творчих пошуках композиторів початку ХХ століття, прагненні до втілення нових, ще не апробованих композиційних прийомів. Відзначений вплив традиційних та авангардних течій на композиторський стиль того часу та їхнє синтезування в єдиному авторському стилі. Охарактеризовано п’ять прелюдій для фортепіано Миколи Рославця, як одні з найзначніших досягнень зрілого періоду творчості митця, у яких повною мірою розкриваються ключові риси композиторського відчуття та прагнення до синтетичності та нова, інтелектуальна, система організації звуків. Констатовано, що п’ять прелюдій мають зовсім не випадкову будову циклу, відбиваючи вплив багатьох стилів і композиторських технік, акумулюючи здобутки попередніх музичних епох та паростки новітніх, доволі важливих музичних течій у фортепіанній музиці. Відзначено безсумнівний вплив творчості Миколи Рославця на подальший розвиток музичного мистецтва, її актуальність та сучасність. Запропонований аналіз має сприяти ціліснішому розумінню історії фортепіанної музики першої третини ХХ століття, з’ясуванню витоків творчості композиторів-новаторів, незаслужено обійдених увагою музикознавців, виконавців і слухачів, а також поповненню виконавського репертуару фортепіанними творами Миколи Рославця.
Біографія автора.
Мінгальов Павло В’ячеславович, аспірант, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, м. Суми.
Література:
Асафьев, Б. (1979). Русская музыка XIX и начала XX века (издание 2-е). Ленинград: Музыка.
Воробьев, И. (сост.) (2008). Русский авангард. Манифесты, декларации, программные статьи (1908–1917). Санкт-Петербург: Композитор.
Гойови, Д. (2006). Новая советская музыка 20-х годов. Москва: Композитор.
Ищенко, О. (2011). О преломлении принципов полифонического письма в фортепианных сонатах Н. Рославца. Вестник Башкирского университета, 16(4), 1264–1267. Уфа.
Коменда, О. (1999). П’ять прелюдій О. Скрябіна ор. 74 і п’ять «харківських» прелюдій М. Рославця: до питання традицій і новаторства ладогармонічної мови. Наукові записки. Мистецтвознавство, 2 (3), 45–52. Тернопільський педуніверситет ім. В. Гнатюка.
Коменда, О. (2015). Творчість Миколи Рославця в контексті становлення музичного модернізму. Луцьк: Національний університет імені Лесі Українки.
Лобанова, М. (2011). Николай Андреевич Рославец и культура его времени. Москва: Петроглиф.
Рославец, Н. (1927). Пять прелюдий для фортепиано. Москва: Музыкальный сектор Госиздата.
Сабанеев, Л. (1926). Музыка после Октября. Москва: Работник просвещения.
Слонимский, С. (2010). О новаторстве Шопена. Санкт-Петербург: Композитор.
Станишевский, Я. (2014). Об одной неуловимой теоретической системе: Н. Рославец и его теория «тонального родства» синтетаккордов. Научный вестник Московской консерватории, (2), 123–135. Москва.
Холопов, Ю. (1989). Н. Рославец: волнующая страница русской музыки. Н. Рославец. Сочинения для фортепиано. Москва: Музыка.
Холопов, Ю. (1990). О музыке Рославца. Рославец Н. Первая соната, вторая соната для фортепиано. Москва: Музыка.
Gojowy, D. (1969). Nikolaj Andreevic Roslavec, ein frűher Zwőlftonkomponist. Die Musicforschung, 22. Januar/März. Hamburg: Bärenreiter, p. 22–38.
Sabaneyeff, L. (1927). Modern Russian composers. New York: International publishers.
Версія статті у PDF (українська).
Опубліковано: 14 травня 2021.
Розділ: ПРИКЛАДНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ І КУЛЬТУРНІ ПРАКТИКИ.