УДК 008 (130.2)
Tetiana Haievska
Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.
ORCID 0000-0003-2916-4466
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-18-2020-2.165-176
Ключові слова: свято, ритуал, церемонія, державне свято, дискурс, символ, наратив, державна політика.
Анотація. Проблема цього дослідження визначається потребою у вивченні державних свят не тільки, як елементів традиції і культурної пам’яті, але і як одного із дієвих інструментів державної політики. У зв’язку з цим важливо визначити, які функції виконують державні свята як інструменти політики, які ідеї і смисли державних свят можуть скласти конкуренцію офіційним. Тобто проаналізувати особливості дискурсів, символів, наративів, ритуалів та інших елементів державних свят, які використовуються в політичній боротьбі за владу та її утримання. Безпосередньо темі цієї розвідки
присвячено не так багато публікацій. Однак існує низка робіт, які висвітлюють деякі аспекти поставленої проблеми. Це дозволяє спиратися на вже накопичений досвід під час вивчення практичних аспектів використання свят у контексті сучасних реалій.
Основним методом у дослідженні був обраний традиційний аналіз тексту. Він дозволив оцінити культурологічний, історичний і політичний контекст; виявити основні ритуали, церемонії, наративи, смисли та символи, які циркулюють у публічному просторі. У науковій розвідці також використано метод порівняння, який дозволяє вивчити подібності та відмінності інтерпретацій і форм святкування в інших країнах.
Зроблений висновок, що державні свята в державній політиці визначаються функціями, до яких можна вважати приналежними легітимацію політичного режиму, формування та підтримку національної ідентичності, виховання і соціалізацію, комунікацію, планування майбутнього країни.
Біографія автора.
Гаєвська Тетяна Іллівна, кандидат історичних наук (PhD), Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.
T2508t@gmail.com
Література:
Абрамян, Л. (2003). Время праздника. «Отечественные записки» (1). Москва. Відновлено з: http://magazines.russ.ru/oz/2003/1/2003_01_15.html
Бенифанд, А. В. (1986). Праздник, сущность, история, современность. Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та. 140 с.
Бергер, П., & Лукман, Т. (1995). Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. Перевод Е. Руткевич. Москва: «Медиум». 323 с.
Бурдье, П. (2001). Практический смысл. Пер. с фр.: А. Т. Бикбитов, К. Д. Вознесенская, С. П. Зенкин, Н. А. Шматко; отв. ред. пер. и послесл. Н. А. Шматко. Санкт-Петербург: Алетейя. С. 102.
Бурдье, П. (2005). О производстве и воспроизводстве легитимного языка. Москва. Відновлено з: http://www.strana-oz.ru/?numid=23&article=1040
Бурдье, П. (2007). О символической власти. Социология социального пространства. Москва: Институт экспериментальной социологии; Санкт-Петербург: Алетейя. С. 92.
Генкин, Д. М. (1975). Массовые праздники: Учеб. пособие для студентов ин-тов культуры. Москва: Просвещение. 256 с.
Глебкин, В. В. (1998). Ритуал в советской культуре. Москва: Янус-К. 240 с.
Дюркгейм, Э. (1998). Элементарные формы религиозной жизни. Мистика. Религия. Наука. Классики мирового религиоведения. Антология. Пер. с англ., нем., фр. Сост. и общ. ред. А. Н. Красникова. Москва. С. 174. DOI: https://doi.org/10.14361/9783839413272-038
Жигульский, К. (1985). Праздник и культура. Пер. с польск. Москва: Прогресс. 336 с.
Кудайбергенов, Б. К., Иванов, О. Е., & Сапронов, П. А. (1986). Культура современных праздников и обрядов. Элиста: Калмыкское книжное изд-во. 72 с.
Куцак, С. А. (2019). Політичні свята сучасної України: витоки, особливості, тенденції. Культура України. Серія: Культурологія: зб. наук. пр. Харків: ХДАК. (64). С. 163–174. DOI: https://doi.org/10.31516/2410-5325.064.15
Луман Н. (2005). Реальность массмедиа. Пер. с нем. А. Ю. Антоновского. Москва: Праксис. 256 с.
Мазаев, А. И. (1978). Праздник как социально-художественное явление. Москва: Наука. 392 с.
Малинова, О. Ю. (2012). Символическая политика: Контуры проблемного поля. Символическая политика: Сб. науч. тр. РАН. ИНИОН. Центр социал. науч.-информ. исслед. Отд. полит. науки. Отв. ред. Малинова О. Ю. Вып. 1: Конструирование представлений о прошлом как властный ресурс. Москва. С. 10.
Топоров, В. Н. (1980). Праздник. Мифы народов мира: Энциклопедия. Москва: Наука. Т. 2. С. 329.
Хабермас Ю. (2008). Вовлечение другого. Очерки политической теории. 2-е изд., стер. Санкт-Петербург: Наука. С. 244–245.
Хейзинга И. (2011) Осень средневековья. Санкт-Петербург: Изд-во И. Лимбаха. 768 с.
Brückner, Aleksander. (1929). Słownik etymologiczny języka polskiego, 1st ed., Kraków: Krakowska Spółka Wydawnicza. 192p.
Gabowitsch, M., Gdaniec, C., & Makhotina, E. (Hg.). (2017). Kriegsgedenken als Event. Der 9. Mai 2015 im postsozialistischen Europa. Paderborn 2017: Ferdinand Schöningh. DOI: https://doi.org/10.30965/9783657784349
Geisler, M. (2009). The calendar conundrum: National days as unstable signifiers. National day’s: Constructing and mobilizing national identity. Ed. by McCrone, D., & McPherson, G. N.Y.: Palgrave Macmillan. P. 16. DOI: https://doi.org/10.1057/9780230251175_2
Goh, D. P. S. (2011). State carnavals and the subvention of multiculturalism in Singapore. British journal of sociology. Vol. 62, Issue 1. P. 111–133. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1468-4446.2010.01347.x
Hobsbawm, E., & Ranger, T. (Eds). (1983). The invention of tradition. Cambridge: Cambridge Univ. Press. 320 p.
Kangaspuro, M. (2011). The Victory Day in History Politics. In E. Kahla (Ed.), Between Utopia and Apocalypse. Essays on Social Theory and Russia. Helsinki: Kikimora Publications.Vol. 1. P. 292–304.
Kuutma, K. (1996). Cultural Identity, Nationalism and Changes in Singing Traditions. Folklore: Electronic Journal of Folklore. 2. P. 124−141. DOI: https://doi.org/10.7592/fejf1996.02.ident
Mälksoo, M. (2009). The memory politics of becoming European: The East European subalterns and the collective memory of Europe. European journal of international relations. Vol. 15 (4). P. 653–680. DOI: https://doi.org/10.1177/1354066109345049
McCrone, D., & McPherson, G. (Eds.). (2009). National day’s: Constructing and mobilising national identity. N.Y.: Palgrave Macmillan. 288 p.
Onken, E.-C. (2007). The Baltic states and Moscow’s 9 May commemoration: Analyzing memory politics in Europe. Europe-Asia Studies. Glasgow. Vol. 59 (1). P. 23–46. DOI: https://doi.org/10.1080/09668130601072589
Roy, S. (2006). Seeing a state: National commemorations and public sphere in India and Turkey. Comparative studies in sociology and history. Cambridge; N.Y. Vol. 48 (1). P. 200–232. DOI: https://doi.org/10.1017/S0010417506000089
Weeden, L. (1999). Ambiguities of domination: politics, rhetoric, and symbols in contemporary Syria. Chicago: Univ. Of Chicago Press. 244 p.
Версія статті у PDF (українська).
Опубліковано: 10 серпня 2020 року.
Розділ: ПРИКЛАДНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ І КУЛЬТУРНІ ПРАКТИКИ.