УДК 321.911(477)
Oleksandra Oliinyk
Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-18-2020-2.156-164
Ключові слова:
культурне виробництво, естетична цінність, комодифікація, функції мистецтва.
Анотація. Стаття є спробою переосмислення феномену комодифікації культурного продукту за еволюційної зміни технічних, технологічних та економічних можливостей суспільства. Економічні інструменти, зокрема й розуміння культурного продукту як товару, є засобами втілення творчого задуму та не мають безпосереднього — прямого — впливу на творчість як свободу. Однак тиск суспільного ставлення, висловлений мовою чи то критики, чи то ринкового попиту, та залежність від правил умовного «ринку», віддзеркалених в організації чи то трудових відносин, чи то розповсюдження і споживання, провокує зміни функцій мистецтва, зокрема втрату регулятивної і критичної функції. Стаття присвячена пошуку логічного зв’язку між феноменом комодифікації і зміною функцій мистецтва. Метою статті є обґрунтування гіпотези про те, що комодифікація є допоміжним інструментом комунікації між продуцентами та споживачами, а не причиною нівеляції естетичної цінності мистецтва. Зважаючи на те, що сприйняття комодифікації переважно спирається на філософський критицизм, залишає осторонь дослідження економіки культурного виробництва, а також не враховуючи дискурс естетичного та художнього змісту, у цій статті робимо висновок — комодифікація виробництва символів як наслідок соціального та економічного розвитку посилює радше комунікативну складову художньої цінності, аніж деструктивний або знецінювальний вплив, що спричиняє зміни соціальних функцій мистецтва.
Біографія автора.
Олійник Олександра Сергіївна, кандидат культурології, завідувач відділу теорії та історії культури Інституту культурології НАМ України, Київ.
aleksandra.oley@gmail.com
Література:
Павлова, О. Ю. (2017). До дефініції поняття «культурна індустрія»: дескрипція симптомів та аналіз тенденцій. Збірник наукових праць «Українські культурологічні студії». №1 (1). Київ: КНУ імені Т. Г. Шевченка, ВПЦ «Київський університет». С. 39–47. DOI: https://doi.org/10.17721/ucs.2017.1.09
Рифф, Д. (No date). Когда искусство вновь становится полезным. Пер. А. Скидан. Відновлено з http://chtodelat.org/ar_4/nr_9/
Шматко, Н. А. (2003). Анализ культурного производства Пьера Бурдье. Відновлено з http://ecsocman.hse.ru/data/822/693/1231/016.SHMATKO.pdf
Abbing, H. (2002). Why Are Artists Poor? The Exceptional Economy of the Arts. Amsterdam University Press, Amsterdam. 369 p.
Hesmondhalgh, David. (2007). The Cultural Industries. Second edition. London: SAGE Publications Ltd. 346 p.
Huyssen, A. (1986). After the Great Divide: Modernism, Mass Culture, Postmodernism. USA, Bloomington and Indianapolis: Indiana University Press. 244 p.
Jones, Alan, de Coppet, Laura . (1984). The Art Dealers. NY Clarkson N. Potter. 322 p.
Martin, S. (2007, November/December). The absolute artwork meets the absolute commodity. Radical Philosophy, # 146. P. 15–25.
Maxwell, R. & Miller, T. (2005, December). The Cultural Labor Issue. Social Semiotics. Vol. 15, Number 3. Routledge: Taylor & Francis. P. 261–266. DOI: https://doi.org/10.1080/10350330500309980
Velthuis, O. (2005). Imaginary Economics. Contemporary Artists and the World of Big Money. Rotterdam: NAi Publishers. 144 p.
Velthuis, O. (2005). Talking Prices: Symbolic Meanings of Prices on the Market for Contemporary Art. Princeton, NJ: Princeton University Press. 264 p. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctt4cgd14.20
Версія статті у PDF (українська).
Опубліковано: 10 серпня 2020 року.
Розділ: ПРИКЛАДНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ І КУЛЬТУРНІ ПРАКТИКИ.