Культурний феномен концепту ризоми

УДК: 141.78:111.8](045)

Ruslan Neupokoiev

Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, м. Київ

ORCID ID 0000-0003-4823-9435

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-20-2021-2.57-66

Ключові слова: істина, конвенціональність, ризома, дерево, фрактал, фрактально-ризоматична інверсія.

Анотація. Стаття досліджує прояви запропонованого Жилем Дельозом та Феліксом Гваттарі концепту ризоми в наративах людства, використовуючи елементи постмодерністської методології з уточненням термінологічного інструментарію. Наукова розвідка проводиться методом аналізу та деконструкції деяких культурних архетипів з позиції дотичності до досліджуваного концепту. Застосування зазначених методів до біблійних архетипів, які значною мірою протягом тривалого часу впливали на образ мислення людства, дозволить проаналізувати онтологічні елементи певних ідеологічних конструктів, на яких базуються принципи ліберальної та консервативної ідеологій. Дослідження застосовано до цінностей, названих традиційними, але сформованих переважно в XIX сторіччі, та їхньої справжньої приналежності до глибокої культурної традиції авраамічних релігій. Аналіз дозволяє визначити маніпуляцію елементами певних культурно-філософських трендів та оцінити їхні перспективи, враховуючи можливий вплив на світові трансформаційні процеси в культурі людства.

Біографія автора.

Неупокоєв Руслан Валентинович, заслужений діяч мистецтв України, доцент, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, м. Київ.

neupokoyev@ukr.net

Література:

Аристотель. (2006). Метафизика. Москва: Эксмо.

Бадью, А. (2004). Делез. Шум бытия. Пер. с франц. Д. Скопина. Москва: Фонд научных исследований «Прагматика культуры», издательство «Логос-Альтера»/«Ессе homo».

Бакиев, А. (2017). Фрактальное моделирование метафоры «жизнь ― поездка» в художественном дискурсе Т. Пратчетта. Доклады Башкирского университета. Т. 2. № 3. С. 519–522.

Бауман, З. (1995). От паломника к туристу. Социологический журнал. Том 0. № 4. С. 133–154.

Герман, И. (2017). «Будущее нужно активно изобретать»: философ Брайан Массуми об эволюции ризомы и спекулятивном прагматизме. Відновлено з https://theoryandpractice.ru/posts/8115-rizoma-massumi

Гоббс, Т. (1991). Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского. Москва: Мысль.

Делёз, Ж. (2011). Логика смысла. Москва: Академический Проект.

Делёз, Ж., & Гваттари, Ф. (1996). Ризома. Философия эпохи постмодернизма. Cост., ред. А. Усманова. Минск: Красико-принт, за Deleuze G., Cuattari F. Rhizome. P., 1976.

Делёз, Ж., & Гваттари, Ф. (2005). Трактат о номадологии. НК, № 2 (92). С. 183–187.

Деррида, Ж. (2000). О грамматологии. Перевод Н. Автономовой. Москва: Ad Marginem.

Леонтьев, А. (2004).  Деятельность. Сознание. Личность. Под ред. Д. А. Леонтьева. Москва: Смысл; Академия.

Локк, Дж. (1988). Два трактата о правлении. Сочинения. Москва: Мысль.

Мандельброт, Б. (2002). Фрактальная геометрия природы. Москва: Институт компьютерных исследований.

Неупокоєв, Р. (2018). Екзистенціальні особливості естрадного номера із лялькою. Культурологічна думка. № 14. С. 205–215. DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-14-2018-2.205-215

Николаева, Е. (2014). От ризомы и складки к фракталу. Вестник Северного (Арктического) федерального университета. Серия: Гуманитарные и социальные науки. №2. С. 114–120.

Ницше, Ф. (2002). Веселая наука: Философская проза. Пер. с нем. А. Николаева. Санкт -Петербург: Издательский Дом «Кристал».

Плахов, А. (2015). Проблемы специфики современного естественнонаучного познания в свете философских концепций Жиля Делеза. Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук. Институт философии Российской академии наук. Москва.

Сагатовский, В. (2010). Пирамида или ризома? Аналитика культурологии. № 16. С. 89–91.

Фрідман, М. (2017). Капіталізм і свобода. Пер. Релі Рогачевської. Київ: Наш формат.

Эко, У. (1989). Имя розы. Москва: Книжная палата.

Версія статті у PDF (українська).

Опубліковано: 14 травня 2021.

Том 20 № 2 (2021).

Розділ: СВІТОВА КУЛЬТУРА І МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ