«Іда» та «Холодна війна» як (нео)модерністичне кіно

Sławomir Płatek

University of Gdańsk, Gdańsk (Poland).

ORCID ID 0000-0002-0490-8732

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-21-2022-1.51-68

Ключові слова: Павел Павліковський, Іда, Холодна війна, модернізм у кіно, неомодернізм, Польська школа кіно, Андре Базін, Французька нова хвиля.

Анотація. Предметом статті є аналіз останніх фільмів Павла Павліковського з погляду їх належності до тенденцій сучасного кіно. Фільми «Іда» та «Холодна війна» іноді описують як мистецький спадок Польської школи кіно. Стаття присвячується  гіпотезі, згідно з якою ці фільми можна сміливіше віднести до європейського неомодерністичного кіно. Такий висновок ґрунтується на дослідженні творчого шляху автора, сприйнятті його доробку за кордоном і насамперед на естетиці фільмів, про які йдеться у статті.

Теоретичною основою роботи є праці Андре Базіна, що стосуються візуальної частини та змісту фільмів (двозначність світу, представленого у фільмах). Стаття торкається поняття «реалізму» в теорії французького критика.

Другою теоретичною основою є робота Рафала Сиски про напрямок кіно, відомого як неомодернізм. Фільми П. Павліковського кореспондують із багатьма постулатами Р. Сиски і, ймовірно, репрезентують доволі слабо описаний напрям польської кінематографії. Це погляд на «Іду» та «Холодну війну» є новим у дослідженнях польського кіно.

Твори Павліковського багато в чому схожі на деякі польські стрічки 1960-х рр. Такі фільми Юстина Желяско класифікує як модерністське кіно, всупереч тієї традиції, де вони, як правило, пов’язані з Польською школою кіно.

Проаналізовано також композицію кадрів на основі ностальгійної моди, яка називається «ломографія».

Біографія автора.

Sławomir Płatek, Master of film studies, University of Gdańsk, Gdańsk (Poland)

slawomir.platek@salonliteracki.pl

Література:

Arystoteles. (1989). Poetyka. Przekł., oprac. Podbielski H. Wrocław: Ossolineum. 112 s.

Bazin, A. (1963). Film i rzeczywistość. Przeł. Michałek B.  Warszawa: Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe. 284 s.

Campbell, J. (2013). Bohater o tysiącu twarzy. Kraków: Zakład Wydawniczy NOMOS. S. 4–5.

Dębowska, A. (2018). Miastowych ciągnie w Polskę. Wyciągają muzykę źródeł z podziemia. Retreived from http://cojestgrane24.wyborcza.pl/cjg24/1,13,23580338,146946,Miastowych-ciagnie-w-Polske–Wyciagaja-muzyke-zrod.html (dostęp: 5.04.2021).

Helman, A., & Ostaszewski, J. (2010). Historia myśli filmowej. Gdańsk: Słowo/obraz terytoria. S. 156.

Hendrykowski, M. (2018). Polska szkoła filmowa. Poznań: Wydawnictwo Naukowe. S. 35.

Jackiewicz, A. (1989). Moja filmoteka. Film w kulturze. Warszawa: Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe. S. 355.

Janicki, S. (1962). Polscy twórcy filmowi o sobie. Warszawa: Wydawnictwa Artystyczne i Filmowe. S. 7–22. 

Koll, J. (2018). Anarchia w fotografii, czyli podstawy lomografii. Retreived from https://fotoblogia.pl/3830,anarchia-w-fotografii-czyli-podstawy-lomografii (dostęp 5.04.2021).

Krąpiec, M. A. (2019). Przyczyny bytu. Powszechna Encyklopedia Filozofii.  Retreived from http://www.ptta.pl/pef/pdf/p/przyczynyb.pdf (dostęp 5.04.2021).

Lomografia. Retreived from https://pl.wikipedia.org/wiki/Lomografia (dostęp 12.05.2021).

Lubelski, T. (2015). Historia kina polskiego.  Kraków: Universitas. S. 290.

Magnetofon. Retreived from https://pl.wikipedia.org/wiki/Magnetofon (dostęp 5.05.2021).

Nałkowska, Z. (2018). Granica. Wrocław : Ossolineum. S. 5.

Ostaszewski, J. (2016). Kino epoki nowofalowej. Historia kina. Tom 3. Kraków: Universitas. S. 35. 

Pawlikowski: Chciałem pokazać świat, w którym sam żyłem. (2018, 20 grudnia). Styl.pl.
Retreived from https://www.styl.pl/newsy/gwiazdy/news-pawlikowski-chcialem-pokazac-swiat-w-ktorym-sam-zylem,nId,2741322 (dostęp 12.05.2021).

Płatek, S. (2013). Powstanie Styczniowe ― dwa powody, dla których nie da o sobie zapomnieć. Zeszyty Poetyckie. Retreived from http://zeszytypoetyckie.pl/krytyka/1035-powstanie-styczniowe-dwa-powody-dla-ktorych-nie-da-o-sobie-zapomnie (dostęp 5.04.2021).

Rydzewska, J. (2017). Transnarodowość, postsekularyzm i tajemnica winy w Idzie Pawła Pawlikowskiego. Kino polskie jako kino transnarodowe. Krakow: Universitas. Retreived from www.academia.edu/35526791/_2017_Transnarodowosc_postsekularyzm_i_tajemnica_winy_w_Idzie_Pawla_Pawlikowskiego_Transnationalism_Postsecularism_and_the_Enigma_of_Guilt_in_Pawel_Pawlikowskis_Ida_2013_._In_S._Jagielski_M._Podsiadlo_Ed._Kino_polskie_jako_kino_transnarodowe._pp._23-40_._Krakow_Universitas (dostęp 12.05.2021). S. 23―40. 

Staszczyszyn, B. (2015). Paweł Pawlikowski. Culture.pl. Retreived from https://culture.pl/pl/tworca/pawel-pawlikowski (dostęp 12.04.2021).

Syska, R. (2014). Filmowy neomodernizm. Kraków: Avalon. 

Szymczak, M., & Tworek, Morazinni. (2005). Samobójstwo ― przyczyny natury społecznej i aspekt psychologiczny. 19 s. Zielona Góra : Wydawnictwo Uniwersytetu Zielonogórskiego. Retreived from http://www.wpsnz.uz.zgora.pl/pliki/prace_studentow/prace/samobojstwa2.pdf (dostęp 12.05.2021). 593 s. 

Tułodziecki, M. (2014). Polskie Magnetofony Szpulowe. Technika. Retreived from http://highfidelity.pl/@main-2184&lang= (dostęp 12.05.2021).

Żelasko, J. (2015). Przygoda w pociągu. Kraków: Korporacja Ha!art. S. 175.

Żelazińska, A. (2016). Doprawdy mroczne czasy. Polityka. Nr 29. S. 70.

Версія статті у PDF (українська).

Опубліковано:

Том 21 № 1 (2022).

Розділ: СВІТОВА КУЛЬТУРА І МІЖНАРОДНІ ЗВʼЯЗКИ.