УДК 792.97+[792.7:688.721.25]
Ruslan Neupokoiev
Київський національний університет театру, кіно і телебаченняімені І. К. Карпенка-Карого, Київ.
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-14-2018-2.205-215
Ключові слова: мистецтво ігрової ляльки, мистецтво естрадної ляльки, мистецтво театру ляльок, теорія драми, лінійний наратив, ризома, інсталяція.
Анотація. У статті, заснованій на постмодерністських методах деконструкції та картографування, дається визначення концертного номера із лялькою та окреслюються екзистенціальні засади мистецтва естрадної ляльки для подальшого їхнього застосування в практичному процесі. Дослідження доводить, що принципи, за якими існування концертного номера із лялькою стає можливим, є універсальними та дають теоретичні підстави для можливості осмислення засад некласичної драматургії та створення принципово іншої теорії драми, завдяки ризоматичному методу картографування, сформульованому Жилем Дельозом. Ризоматична драма, сво-єю чергою, є відображенням некласичної картини світу, що домінує в мистецтві епохи постмодерну.
Біографія автора.
Неупокоєв Руслан Валентинович, заслужений діяч мистецтв України, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, Київ.
neupokoyev@ukr.net
Література:
Аристотель. Поэтика. Об искусстве поэзии. Этика. Поли-тика. Риторика. Поэтика. Категории. Минск: Литература, 1998. 1392с. С. 1064–1112.
Бауман З. От паломника к туристу. Социологический журнал. 1995. Том. 0. No 4. С. 133–154.
Бергсон А. Творческая эволюция. М.: Академический проект, 2015. 319 с.
Богданов И. А., Виноградский И. А. Драматургия эстрадного представления: Учебник. СПб. : СПбГАТИ, 2009. 424 с.
Бучма О. Є. Мистецтво ігрової ляльки як чинник трансформаційних процесів у художній культурі. V Науково-практична конференція. Сучасне мистецтвознавство: науковий та методичний аспекти. К. : КМАЕЦМ, 2015.
Голдовский Б. П. Российский театр кукол в период постмодерна. От “золотой нити” до “золотых масок”. М. : Центр С. В. Образцова, 2008. 40 с.
Делез Ж., Гваттари Ф. Анти-Эдип: Капитализм и шизофрения. Пер. с франц. и послесловие Д. Кралечкина; научн. ред. В. Кузнецов. Екатеринбург : У- Фактория, 2007. 672 с.
Делёз Ж., Гваттари Ф. Ризома. Философия эпохи постмодернизма. Сост., ред. А. Усмановой. Минск: Красико-принт, 1996. Deleuze G., Cuattari F. Rhizome. P., 1976. 74 p.
Делёз Ж. Логика смысла. М.: Академический Проект, 2011. 472 с.
Деррида Ж. О грамматологии. Перевод Н. Автономовой. М. : Ad Marginem, 2000. 511с.
Дідро Д. Парадокс про актора. К.: Мистецтво, 1966. 146 с.
Дмитриев Ю. Номер. Эстрада России. XX век. М., 2004. С. 452.
Йорик. История марионетки. М. : Библиотека “Театра чу-дес”, 1990. 110 с.
Королев М. М. Искусство театра кукол. Л. : Искусство, 1973. 112 с.
Лессинг Г. Э. Лакаон или о границах живописи и поэзии. Перевод Е. Эдельсона (под ред. Н. Н. Кузнецовой). Избранные произведения. М. : Худож. лит., 1953. С. 385–516.
Образцов С. В. Моя профессия. М. : Искусство, 1938. 171 с.
Симонович-Ефимова Н. Я. Записки петрушечника. Л. : Ис-кусство, 1980. 272 с.
Станіславський К. С. Робота актора над собою. Щоденник учня : Ч. 1. 2.; [перекл. Т. Ольховського]. К. : Мистецтво, 1953. 671 с.
Франко І. Я. Русько-український театр (історичні обриси). Зібр. тв.: у 50 т. К., 1981. Т. 29: Літературно-критичні праці (1893–1895). С. 293–336.
Фуко П. М. Археология знания. Пер. с фр. М. Б. Раковой, А. Ю. Серебрянниковой; вступ. ст. А. С. Колесникова. СПб. : ИЦ “Гуманитарная Академия”; Университетская книга, 2004. 416 с.
Шиллер Ф. О наивной и сентиментальной поэзии. Собр. соч. в 7 т. М. : Художественная литература, 1957. 630 с.
Юм Д. Трактат о человеческой природе. Книга первая. О познании. Москва: Канон, 1995. 400 с
Версія статті у PDF (українська).
Опубліковано: 22 листопада 2018 року.
Розділ: ПРИКЛАДНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ І КУЛЬТУРНІ ПРАКТИКИ.