Serhii Tsarenko
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ
ORCID ID 0000-0002-4395-6390
DOI:
Ключові слова: предметно-просторове середовище, зодчеський дизайн, композиція, ліпота, метод, методика, середовищне образотворення, термінологія, філософія ієрархії творення середовища, шедеври.
Анотація.
У статті на основі авторських методологічних розробок з успадкування культури й аналізу середовищного образотворення за допомогою вивчення та/або інтерпретації обраних шедеврів із застосуванням авторського методу цілісної ліпоти й методики рисункової композиції з лінійним мірилом, міждисциплінарного синтезу знань із опорою на діалектику (Г. Гегель) та загальну теорію систем (Л. фон Берталанфі) вперше за українською термінологією з творення цілісного ієрархічного середовища для вираження самобутніх сенсів за вітчизняною гуманістичною традицією визначено основні напрями середовищного образотворення та відповідну змістовну спрямованість методів і методик дизайнерської композиції, що має фундаментальне методологічне значення для авторського дизайну самобутнього простору. Незалежно від фахової спрямованості завдань і спеціалізацій задіяних авторів, для цілісної ліпоти просторових форм відповідного призначення, що пропонується називати зодчеським дизайном предметно-просторового середовища, образотворення являє чотири методологічні напрями композиційних розробок за переважними першоджерелами образності: функціональне образотворення, або образотворення призначень; символістичне образотворення, або образотворення покликань; синтетичне символістично-функціональне образотворення; синтетичне концептуальне функціонально-символістичне образотворення. Згідно з наведеними напрямами середовищного образотворення й за самобутньою духовною змістовністю доцільно обирати пріоритетні принципи дизайну й розробляти відповідні авторські методи та прикладні методики композиції.
Біографія автора.
Царенко Сергій Олександрович, кандидат архітектури, доцент, завідувач кафедри візуальних мистецтв і дизайну середовища, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, м. Київ
Література:
Бондар, І. (2022). Інноваційні тренди дизайну у формуванні міського середовища. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну. 5(1), 49–66. DOI: https://doi.org/10.31866/2617-7951.5.1.2022.257481
Даниленко, В. (2003). Дизайн. Підручник. Харків: ХДАДМ.
Мардер, А. (1995). Дизайн. Архітектура: Короткий словник-довідник. За загальною редакцією А. П. Мардера. ДНДІТІАМ. Київ: Будівельник. С. 84.
Нікітін, Б. (2004). Танцюючий будинок. А + С, (4 ), 115–119.
Перець, О. (2017). Принципи художньої організації предметно-просторового середовища (на прикладі Полтавського історико-етнокультурного регіону). Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства: 26.00.01 – теорія та історія культури. Полтавський НТУ імені Юрія Кондратюка; Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України.
Пучков, А. (2018). Онтологічні підстави поняттєвого розрізнення мистецтва і дизайну. Актуальні проблеми сучасного дизайну: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції КНУТД, Київ, 20 квітня 2018 р. У 2 т. Т. 1. С. 108–111.
Пучков, А. (2025). Український архітектурний стиль: візії, модуси, століття. Київ: Родовід.
Тімохін, В. (2012). PRO «дизайн архітектурного середовища». Нариси з історії українського дизайну ХХ століття: збірник статтей. Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України. За загальною редакцією М. І. Яковлєва. Редколегія: В. Д. Сидоренко (голова), А. О. Пучков, О. В. Сіткарьова та інші. Київ: Фенікс. С. 173–180.
Фомін, І. (1997). Основи теорії містобудування: підручник. Київ: Наукова думка.
Царенко, С. (1993). Троянда і дракон: два світи Антоніо Гауді. До 140-річчя з дня народження. Архітектура України, 1 (449). С. 46–47.
Царенко, С. (2022). Вітчизняна гуманістична традиція та українська лексика – першоджерела для наукової термінології з фахових напрямів творення середовища. Культура і сучасність: альманах, (2), 123–128.
Чепелик, В. (2000). Український архітектурний модерн. Київ: КНУБА.
Шебек, Н. (2018). Дизайн архітектурного середовища: виклики сьогодення. Series of Architecture. 895: 105–110.
Шміт, Ф. (2023). Мистецтво: його психологія, його стилістика, його еволюція. Вступна стаття, переклад з російської, коментарі та додатки Андрія Пучкова. За загальною редакцією Катерини Станіславської. Київ: Дух і літера.
Bussagli, M. (2003). Capire L’Architettura. Firenze-Milano: Giunti Editore S.p.A.
Fahr-Becker, Gabriele. (2010). Art Nouveau. Potsdam: H.F. Ullmann.
Gruat, P., Albinet, N., Malige, G., Méniel, P., Trescarte, J., Dedet, B., & Garnier, N. (2019). Stelae and statues from the First and Early Second Iron Ages in Southern France: The question of archaic sanctuaries in the light of research into the Touriès heroic complex (Saint-Jean and Saint-Paul, Aveyron). AFEAF, 111–130. DOI: https://doi.org/10.3406/afeaf.2020.1227
Shmelova-Nesterenko, O., & Liu, Xinzhao (2025). Innovative architectural enviromental design. Актуальні проблеми сучасного дизайну: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції КНУТД, Київ, 04 квітня 2025 р. У 3 т. Т. 3. С. 44–47.
Wogenscky, André (2006). Le Corbusier’s Hands. Translation from Czech: Martina Milla Bernad. Cambridge: MIT Press.
Zerbst, Rainer (2002). Gaudí, 1852–1926: Antoni Gaudí i Cornet: a life devoted to architecture. Köln; New York: Taschen.
Стаття надійшла до редакції 16.06.2026.
Стаття прийнята до друку після рецензування 20.06.2026.
Стаття оприлюднена 30.06.2026.
Розділ: МУЗЕЄЗНАВСТСВО ТА ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВО.