Звуковий образ у сучасному музичному мистецтві

Nadiia Bondarets, Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv

ORCID ID 0000-0002-6716-0995

Oleksii Nosenko, Kyiv National University of Culture and Arts, Kyiv

ORCID ID 0009-0005-3374-2283

DOI:

Ключові слова: звуковий образ, саундпродюсування, sonic image, sound image, слухове сприйняття, імерсивність, просторове аудіо, міксування.

Анотація.

У дослідженні обґрунтовано категорії звукового образу в сучасному музичному мистецтві. Здійснено термінологічне розмежування понять sound image, sonic image, auditory image та sound imagery, що дало змогу уточнити їхню відповідність українському понятійному полю. Запропоноване авторське визначення звукового образу як мистецько-перцептивної цілісності звучання, що виникає у взаємодії звукового матеріалу, виконавської або саундпродюсерської інтенції, техніко-технологічних засобів фіксації, обробки, відтворення та слухацького сприйняття. Визначено, що звуковий образ актуалізується лише в акті слухового переживання або творення. Виокремлено естетичний, емоційний, технічний і просторовий аспекти його формування. Доведено, що мистецька переконливість звучання залежить від узгодженості темброво-фактурної організації, емоційної драматургії, технологічної обробки та просторового моделювання. Сформовано методологічні засади оцінювання звукового образу для практики саундпродюсування.

Біографії авторів.

Бондарець Надія Леонідівна, старша викладачка, Київський національний університет культури і мистецтв, здобувачка ступеня доктора філософії, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, членкиня Спілки звукорежисерів України, м. Київ 

nadegdaleonidovna@gmail.com

Носенко Олексій Васильович, викладач, Київський національний університет культури і мистецтв, здобувач ступеня доктора філософії, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, член Спілки звукорежисерів України, м. Київ 

inbox@oleksiinosenko.com

Література:

Література:

Лисенко, Я., & Худієнко, Ю. (2022). Особливості професійної взаємодії концертмейстера та вокаліста у створенні музично-художнього образу. Музикознавча думка Дніпропетровщини, (23), 114-123. DOI: https://doi.org/10.33287/222239

Персанова, І. (2025). Інтерпретація вокального образу як елемент акторської майстерності: до постановки питання. Українська культура : минуле, сучасне, шляхи розвитку, (51), 159–163.  DOI: https://doi.org/10.35619/ucpmk.51.1039

Рябуха, Н. О. (2015). Звукообраз як категорія музичного мислення: онтологічний та гносеологічний аспекти. Міжнародний вісник: Культурологія. Філологія. Музикознавство, (2), 181–187.

Barreiro, D. L. (2010). Sonic Image and Acousmatic Listening. Organised Sound, 15(1), 35–42.

Blauert, J. (1983). Spatial hearing: The psychophysics of human sound localization. MIT Press.

Blesser, B., & Salter, L.-R. (2006). Spaces speak, are you listening? Experiencing aural architecture. The MIT Press. https://www.agosto-foundation.org/sites/default/files/upload/spaces_speak_are_you_listening.pdf

Bregman, A. S. (1990). Auditory scene analysis: The perceptual organization of sound. The MIT Press. DOI: https://doi.org/10.7551/mitpress/1486.001.0001

Chion, M. (1994). Audio-Vision: Sound on Screen. Columbia University Press. https://pzacad.pitzer.edu/~mma/teaching/ms52/readings/audio-vision3-13.pdf

Dudschig, C., Mackenzie, I. G., Strozyk, J., Kaup, B., & Leuthold, H. (2016). The Sounds of Sentences: Differentiating the Influence of Physical Sound, Sound Imagery, and Linguistically Implied Sounds on Physical Sound Processing. Cognitive, Affective, & Behavioral Neuroscience, 16, 940–961.

Gabrielsson, A., & Lindström, E. (2010). The role of structure in the musical expression of emotions. Handbook of Music and Emotion: Theory, Research, Applications. Oxford University Press, 367–400. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199230143.003.0014

Hubbard, T. L. (2010). Auditory Imagery: Empirical Findings. Psychological Bulletin, 136(2), 302–329.

Huron, D. (2006). Sweet anticipation: Music and the psychology of expectation. The MIT Press. DOI: https://doi.org/10.7551/mitpress/6575.001.0001

Lacasse, S. (2005). Persona, emotions and technology: the phonographic staging of the popular voice. https://charm.cch.kcl.ac.uk/redist/pdf/s2Lacasse.pdf

Moylan, W. (2014). Understanding and Crafting the Mix: The Art of Recording (3rd ed.). Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203758410

Nakamura, F., & Iida, K. (2025). Cue for rear sound image localization in head-related transfer function below 4 kHz. Applied Acoustics, 229, 110370. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apacoust.2024.110370

Rumsey, F. (2001). Spatial audio (1st ed.). RoutledgeDOI: https://doi.org/10.4324/9780080498195

Wang, Y. (2024). Virtual sound image reconstruction method for multi-objective optimization of folk music based on evolutionary algorithm. ACM Transactions on Asian and Low-Resource Language Information Processing, 23(6), 86, 1–15. DOI: https://doi.org/10.1145/3604614

Zagorski-Thomas, S. (2014). The Musicology of Record Production. Cambridge: Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9781139871846

Версія статті у PDF

Стаття надійшла до редакції 05.05.2026.
Стаття прийнята до друку після рецензування 15.06.2026.
Стаття оприлюднена 30.06.2026.

Том 29 № 1 (2026)

Розділ Прикладна культурологія і культурні практики.