Yevhen Prychepii
Інститут культурології Національної академії мистецтв України, м. Київ.
ORCID ID 0000-0002-5363-1004
DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-26-2024-2.8-25
Ключові слова: трипільські орнаменти, жіночі образи в трипільських орнаментах, Богиня Місяця і трипільські орнаменти.
Анотація.
Семантика жіночих образів у трипільських орнаментах недостатньо досліджена в науковій літературі. Її вивчення може висвітлити нову інформацію щодо трипільської орнаментики взагалі. Застосовано структурний метод. Розглянуто восьми- і семичленні структури трипільських орнаментів, у яких було вирізнено символи чоловічих і жіночих фаз (божеств) Богині Місяця. Проаналізовано жіночі образи, утворені з восьми символів. Доведено, що чотири руки-«драбинки» так званого «Пуруші» позначають четвірку богів-чоловіків (чоловічі фази), а три частини тулуба й голова позначають четвірку богинь (жіночі фази). Аналіз показав, що «Пуруша», у якому дослідники вбачали бога, насправді є Богинею Місяця. Показано, що всі жіночі образи, що конституйовані з восьми символів, позначають божества (фази) Богині Місяця. Це свідчить про ототожнення в міфології трипільців Місяця і жінки Богині. За аналогією досліджено жіночі образи, під час конституювання яких застосовано сім або три символи. Показано, що вони також символізують Богиню Місяця, цикл якої трансформувався в сім або три фази. Розглянуто місце Богині Місяця в пантеоні трипільських божеств. Зроблено висновок, що Богиня Місяця фігурувала як іпостась Богині, що втілювала космос.
Біографія автора.
Причепій Євген Миколайович, доктор філософських наук, професор, Інститут культурології Національної академії мистецтв України, м. Київ.
Література:
Бурдо, Н.Б. (2004). Сакральний світ трипільської цивілізації. Енциклопедія трипільської цивілізації. Т. 1. Редколегія: Л. М. Новохатько (голова), М. І. Сенченко, Т. І. Іжевська, С. О. Тарута та інші. Київ: Укрполіграфмедіа. С. 285–286.
Бурдо, Н. Б. (2010). Декоративне мистецтво доісторичної епохи: Енеоліт. Історія декоративного мистецтва України. У 5-ти т. Головний редактор Г. Скрипник. НАНУ, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ. Т. І. С. 47–88.
Годенко-Наконечна, О. П. (2012). Композиційні особливості трипільсько-кукутенської абстрактно-геометричної орнаментики (типологія та стилістика основних композиційних схем). Студії мистецтвознавчі. Число 4 (40). Архітектура. Образотворче та декоративно-вжиткове мистецтво. Видавництво ІМФЕ. С. 41–52.
Годенко-Наконечна, О. П. (2017). Трипільська орнаментика: типологізація, інтерпретація, семантичні, художні та функціональні особливості. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства. Київ.
Новохатько, Л. М., Сенченко, М. І., Іжевська, Т. І., & Тарута, С. О. (2004a). Енциклопедія трипільської цивілізації. Київ: Укрполіграфмедіа. Т. 1, кн. перша. 704 с.
Новохатько, Л. М., Сенченко, М. І., Іжевська, Т. І., & Тарута, С. О. (2004b). Енциклопедія трипільської цивілізації. Київ: Укрполіграфмедіа. Т. 1, кн. друга. 704 с.
Овчинников, Е. В. (2012). Розписна кераміка канівської групи кукутень-трипілля. Археологія, №1.
Причепій, Є. М. (2018). Богиня-Космос і сімка божеств у первісних міфологічних уявленнях. Київ: Інститут культурології НАМУ.
Причепій, Є. М. (2023). Богиня-Місяць у восьмичленній структурі орнаментів на мисках трипілля. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. № 47. Рівне. С. 3–12. DOI: https://doi.org/10.35619/ucpmk.v47i.715
Ткачук, Т. М. (2004). Історія досліджень змістового значення трипільсько-кукутенської орнаментації. Енциклопедія трипільської цивілізації. Т. 1. Київ, С. 434–451.
Ткачук, Т. М. (2014). Знак неба/верх – місяць на мальованій кераміці трипілля-кукутені. Українське небо. Студії над історією астрономії в Україні. Львів: Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України. 767 с.
Яковишина, Я. (2012). Розписний орнамент керамічного посуду заліщицької групи Трипілля як історичне джерело. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Випуск 16. С. 123–140.
Яковишина, Я. (2016). Мальований орнамент на посудині заліщицької групи трипільської культури. Автореферат кандидата історичних наук: 07.00.04. Археологія. Львів. 19 с.
Gimbutas, M. (2001). The Language of Goddess. (1st edition). New York: Thames & Hudson.
Golan, Ariel. (1991). «Myth and symbol: symbolism in prehistoric religions». The Journal of Religion.
Prychepii, Ye. (2024). Seven-membered structure of the moon cycle and the “running spiral” ornament on Trypillian ceramics. Interdisciplinary Cultural and Humanities Review. Vol. 3, № 1. P. 6–17. DOI: https://doi.org/10.59214/cultural/1.2024.06
Zhelaha, D. (2018). Оrnamentation systems of Trypillia culture B I period tableware in the Middle Dniester area. VITA ANTIQUA 10, Prehistoric Networks in Southern and Eastern Europe, 118–125. DOI: https://doi.org/10.37098/2519-4542-2018-1-10-118-125
Опубліковано:
Розділ: ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ.