“Схід”—“Захід”: взаємодія театральних культур

УДК 792.03.07:82-2

Violeta Demeshchenko

Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.

ORСID 0000-0001-8296-4628

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-15-2019-1.90-96

Ключові слова: культура, театральна культура, режисура, драматур-гія, вистава, історія театру, естетика театру.

Анотація. Дослідження розглядає проблематику взаємодії та взаємовпливів театральних культур “Заходу” та “Сходу”. У цьому сенсі на межі ХІХ та ХХ століть подібні впливи виявили себе найяскравіше в театральній культурі. В останній чверті ХІХ століття народжуються нові естетичні концепції та погляди на мистецтво, що спричинює зародження декадансу, а пізніше й модернізму. У цей час приходить до завершення процес становлення режисури, до спектаклю ставляться нові вимоги.

У кінці ХІХ століття митці Заходу переймалися долею світової культури. Вони розуміли, що приходить час, коли люди й континенти, релігії та мистецтво в різних частинах світу повинні почути одне одного, зустрітися й, насамперед, поєднати свої зусилля, щоб урятувати світ, який гине на очах. Саме тоді в суспільній думці збудився інтерес до “Сходу”, як до чогось іншого, що може допомогти впізнати самих себе й отримати заряд енергії для особистісних інновацій. За останнє століття в цьому напрямку було зроблено багато, особливо в порозумінні й веденні діалогу культур по горизонталі “Схід”–“Захід”.

Біографія автора.

Демещенко Віолета Валеріївна, кандидат історичних наук, доцент, Інститут культурології Національної академії мистецтв України, Київ.

viola.6@mail.ru

Література:

Барт Р. Б. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. Пер. с фр. Сост., общ. Г. К. Косикова. М.: Прогресс, 1989. 616 с.

Питер Брук. Пустое пространство. Секретов нет. М., 2003. 376 с.

Андрей Белый. Символизм как миропонимание. М.: Республика, 1994.  528 с.

Григорьева Т. П. Японская художественная традиция. М.: Наука, 1979. 366 с.

Гачев Г. Д. Национальные образы мира.  М.: Институт ДИ-ДИК, 1999. 368 с.

Кузнецов В. И. Единство мира как проблемма современной науки. Вестник Московського университета, серия 7, 1992. №6. С.10–19.

Малявин В. В. Китай в ХVІ–ХVІІ веках. Эпоха. Быт. Искусство. М., 1995. 288 с.  

Мириманов В. Б. Феномен стиля и искусства ХХ века. Научно-     практическая конференция «Особенности художественного сознания ХХ века. Архитипическое и театр» (образ-ритуал-миф-театр). Всемирная театральная Олимпиада. М., 2001.

Осинский З. Значение творчества Гротовского для гуманитарного знания. Дневник вольного слушателя. Летняя сессия в рамках ІІІ Всемирной Олимпиады. М., 2001. Тетрадь первая. 26 апреля–14 мая.

Серова С. А. Театральная культура Серебряного века в России и художественные традиции Востока (Китая, Японии, Индии). М., 1999. 220 с.

Серова С. А. Китайський театр – эстетический образ мира. М., 2005. 166 с.

Ткаченко Г. А. Хуньдунь (Хаос) – Люйши чуньцю (Весны и осени господина Люя). Пер. с кит., предисл., примеч. и словарь Г. А. Ткаченко. М., 2001. 525 с.

Хейзинг Й. В тени завтрашнего дня. «Homo Ludens». М., 1992. 464 с.

Версія статті у PDF (українська).

Опубліковано:  20 червня 2019 року.

Том 15 № 1 (2019)

Розділ: СВІТОВА КУЛЬТУРА І МІЖНАРОДНІ ЗВʼЯЗКИ.