Самобутність національної ідентичності у творчості Дніпрової Чайки (від минулого до сьогодення)

УДК 821.161.2.09 (092)

Iryna Rudnyk

Гатненська загальноосвітня школа I–III ступенів, с. Гатне.

ORCID ID 0000-0003-0996-5389

DOI: https://doi.org/10.37627/2311-9489-21-2022-1.102-112

Ключові слова: феномен, національна ідентичність, традиції, культура, нація, менталітет.

Анотація. У статті розкривається сутність національної ідентичності у творчості Дніпрової Чайки. З’ясовуються причини та фактори, під впливом яких формувалися засадничі складові національної самобутності письменниці. Викладено авторську позицію щодо усвідомлення національно-етнічної належності, ставлення до історії та культури своєї національно-етнічної спільноти, розкрито патріотичні почуття та патріотичну самосвідомість. Пріоритетні цінності, погляди, переконання письменниці продемонстровано в різних сферах діяльності: культурно-мистецькій, громадсько-політичній та літературній, що сприяло комплексному висвітленню заявленої проблеми.

Аналіз різножанрового спадку авторки здійснено в руслі творення національної специфіки української літератури кінця XIX – початку XX століття. Увагу акцентовано на виявленні найхарактерніших рис українського етносу: ментальності, національного характеру, етнопсихологічних особливостей. Розкрито вплив фольклору на творчий спадок письменниці, що є однією з ключових ознак культурної ідентичності українців. Системний та порівняльний аналіз творів дав можливість обґрунтовано виокремити національно-специфічні риси, що зумовлюють національну своєрідність української літератури і творчості Дніпрової Чайки, зокрема.

Біографія автора.

Рудник Ірина Петрівна, кандидат філологічних наук, Гатненська загальноосвітня школа I–III ступенів, вчитель вищої категорії української мови та літератури, с. Гатне.

iryna_rudnyk@ukr.net

Література:

Базилівський, М. (1987, Січень 15). З різнобарвної китиці талантів. Літературна Україна, с. 7.

Дей, О., & Пінчук, В. (1974). Дніпрова Чайка – збирач народних пісень. Народні пісні з голосу Дніпрової Чайки та в її записах. (с. 5–10). Київ: Музична Україна.

Дніпрова Чайка (Василевська, Л.). (1931a). Твори (Т. 1, с. 193–196). Р. Шевченко (Ред.). Харків: Рух.

Дніпрова Чайка (Василевська, Л.). (1931b). Твори (Т. 2, с. 26–30). Р. Шевченко (Ред.). Харків: Рух.

Дніпрова Чайка, & Килимник, О. (Ред.). (1960). Твори. Київ: ДВХЛ.

Дніпрова Чайка. (1997). С. Єфремову. Епістолярна спадщина Дніпрової Чайки. (Листи до Сергія Єфремова). Слово і час, 2, 17–22.

Килимник, О. (1958). Дніпрова Чайка. Радянське літературознавство, 3, 61–75.

Конощенко, А. (1927). Дніпрова Чайка (спогади). Україна, 5, 121–125.

Немченко, І. (1991). Дніпрова Чайка і народна творчість. Народна творчість та етнографія, 2, 70–77.

Немченко, І. (2002). Пропагувала українство, як могла. Історія «Просвіти» Херсонщини (Т. 1, C. 99–103). Київ – Херсон: Просвіта.

Рудник, І. (2012). Художня трансформація фольклорних мотивів у творах Дніпрової Чайки. Література. Фольклор. Проблеми поетики. (Вип. 37. Ч. 1. C. 272–278). Київ: Київський університет.

Версія статті у PDF (українська).

Опубліковано:

Том 21 № 1 (2022).

Розділ: УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА.