Еволюція професії митця як важливий фактор розвитку художнього ринку (від Античності до Ренесансу)

УДК 7.071:339.1

Nadiia Pavlichenko

Національний університет «Києво-Могилянська академія», м. Київ.

ORCID ID 0000-0003-3250-6228

DOI:

Ключові слова: мистецтво, художній ринок, мистецький продукт, самоусвідомлення митця, «техне», анонімність автора, меценатство.

Анотація. Стаття присвячена розгляду художньої творчості як професійної діяльності та як важливого фактору розвитку художнього ринку. Зроблено спробу продемонструвати еволюцію професії від ремесла до інтелектуальної творчості в період від Античності до Ренесансу. Розгляд мистецтва як процесу виробництва дозволяє виокремити важливі моменти, які мали на нього вплив: роль замовника, сприйняття художньої творчості суспільством, самоусвідомлення митців, організація праці тощо. У Античності образотворчі мистецтва сприймались як «техне», що витікає з мисленнєвої діяльності людини й утілюється в її праці, тому оцінювалось за тими ж критеріями, що й інші прикладні ремесла. Упродовж Середньовіччя основним замовником мистецького продукту була церква, образотворче мистецтво сприймалось як підручний засіб релігійної дидактики. Відмічаємо сприйняття схоластичними авторами «механічних» мистецтв як нижчих. Значне переосмислення погляду на зміст образотворчого мистецтва й персону, що його створює, відбувалось упродовж XIІ–XIV ст. з появою фігури приватного замовника. Визнання образотворчого мистецтва як інтелектуальної праці також значно змінило умови роботи митців, оцінку й сприйняття мистецького продукту, сприяло подальшому розвитку художнього ринку.

Біографія автора.

Павліченко Надія Валеріївна, кандидат культурології, старший викладач, Національний університет «Києво-Могилянська академія», м. Київ.

nadia.pavlichenko@gmail.com

Література:

Альберти, Леон Баттиста. (1935). Десять книг о зодчестве: в двух томах.   Том І. Пер. В. П. Зубова. Москва: Издательство Всесоюзной академии архитектуры. 392 с., ил.

Альберти, Леон Баттиста. (1937). Десять книг о зодчестве: в двух томах. Том ІІ. Москва: Издательство Всесоюзной академии архитектуры. 791 с.

Аристотель. (2002). Нікомахова етика. Пер. з давньогрецької В. Ставнюк. Київ: Аквілон-Плюс. 480 с.

Баткин, Леонид. (1995). Итальянское возрождение: проблемы и люди. Москва: Российский государственный гуманитарный университет. 448 с.

Боккаччо, Джованні. (2004). Декамерон. Пер. з італ. М. Лукаша. Харків: Фоліо. 672 с. Відновлено з https://ae-lib.org.ua/texts/boccaccio__decameron__ua.htm

Бурдье, Пьер. (1993). Рынок символической продукции. Вопросы социологии. № 1/2. Москва. Відновлено з http://bourdieu.name/en/book/export/html/51

Вазари, Джорджио. (2008). Жизнеописания наиболее знаменитых живописцев, ваятелей и зодчих. Полное издание в одном томе. Москва: Альфа-Книга. 1278 с.

Виппер, Б. Р. (1972). Искусство Древней Греции. Москва: Наука. 436 с.

Головин, В. П. (2003). Мир художника раннего итальянского Возрождения. Москва: Новое литературное обозрение. 288 с., ил.

Гройс, Борис Ефимович. (1993). Утопия и обмен. Москва: Знак. 374 с.

Гуревич, Арон Яковлевич. (1989). Культура и общество средневековой Европы глазами современников. Москва: Искусство. 368 с.

Дюби, Жорж. (2002). Время соборов. Искусство и общество 980–1420 годов. Москва: Ладомир. 384 с.

Капелла, Марциан. (2019). Бракосочетание Филологии и Меркурия. Москва: Центр гуманитарных инициатив, Петроглиф. 400 с.

Магсумова, Альбина Климовна. (2003). Статус художника в западноевропейском обществе XIII–XIV вв.: динамика социокультурных процессов : Дис. … канд. культурологических наук: 24.00.01. Москва: Российский государственный гуманитарный университет. 333 с.

Ольшки, Леонардо. (1933). История научной литературы на новых языках. Том І. Литература техники и прикладных наук от Средних веков до эпохи Возрождения. Перевод с немецкого Ф. А. Коган-Бернштейн и П. С. Юшкевича. Предисловие С. Ф. Васильева. Москва–Ленинград:  Государственное технико-теоретическое издательство. 303 с. DOI: https://doi.org/10.1086/346341

Павліченко, Надія Валеріївна. (2017). Художній ринок Києва (кінець XIX‒початок XXI століть): особливості функціонування та типологічні характеристики [Текст] : дис. … канд. культурології: 26.00.01. Нац. муз. акад. України ім. П. І. Чайковського. Київ. 254 с.

Плутарх. (1961). Сравнительные жизнеописания. В 3 т. Т. I. Отв. ред. М. Е. Грабарь-Пассек; ред. изд-ва O. K. Логинова; худож. В. А. Носков. Москва: Изд-во АН СССР. 503 с.

Саккетти, Франко. (1962). Новеллы. Москва: Издательство Академии Наук СССР. 392 с.

Сорокина, Наталья Игоревна. (2016). Искусство и деньги. Лекции-путеводитель. Москва: АСТ. 272 с.

Торнтон,  Сара. (2014). Семь дней в искусстве. Пер. с англ. А. Обрадович. Санкт-Петербург: Азбука, Азбука-Аттикус. 352 с.

Шестаков, Вячеслав Павлович. (2008). История истории искусства. От Плиния до наших дней: учебное пособие для художественных и гуманитарных вузов. Москва : Издательство ЛКИ. 304 с.

Юренева, Тамара Юрьевна. (2002). Коллекции и коллекционеры античного мира. Вопросы истории. № 9. С. 136–148. Відновлено з http://annales.info/roma/small/kollect.htm

Ginsburg, Victor A., & Throsby, David. (2006). Handbook of the Economics of Art and Culture. Vol. 1. Amsterdam: Elsevier. 1332 p.

Goodwin, Crawford D. W. (2006). Art and Culture in the History of Economic Thought. Handbook of the Economics of Art and Culture. Edited by Victor Ginsburg and C. D. Throsby. Vol. 1.  Amsterdam: Elsevier, 2006. Р. 25–68. DOI: https://doi.org/10.1016/s1574-0676(06)01002-7

Harris, Jonathan. (2006). Art History: The Key Concepts. New York, USA: Routledge. 346 p.

Pliny. (1961). Natural History. H. Rackham (Translated in English). Volume IX. Lіbri XXXIII–XXXV. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. 448 p.

Robertson, Iain. (2005). Understanding International Art Markets and Management. London: Routledge. 296 p.

Версія статті у PDF (українська).

Опубліковано:

Том 21 № 1 (2022).

Розділ: МУЗЕЄЗНАВСТВО ТА ПАМʼЯТКОЗНАВСТВО.